В останні десятиріччя проблема порушення пам’яті і деменції привертає увагу клініцистів. Проблема деменції є однією з найбільш значних медичних та соціально-економічних проблем сьогодення, що дає право говорити про “епідемію деменції”.
У 2020 році у світі нараховувалось близько 30 млн хворих на деменцію. За даними експертів ВООЗ у 2030 році кількість хворих на неї зросте до 40 млн. Ця проблема є також актуальною і для України, в якій кількість хворих на деменцію прогресивно збільшується.
Деменція – це стан, коли мають місце грубі когнітивні порушення, які виражаються в порушенні пам’яті, уваги, психомоторної координації, мови, гнозису (здатність сприймати і впізнавати предмети за відчуттями), праксису (здатність виконувати ціленаправлені рухи, дії), підрахунку, мислення, орієнтації, планування, контролю психічної діяльності.
До розвитку деменція може призвести ціла низка захворювань головного мозку:
- • дегенеративні;
- • судинні;
- • інфекційні;
- • травматичні;
- • пухлинні;
- • токсичні;
- • дисметаболічні.
Проте, найчастіше деменція зустрічаються при хворобі Альцгеймера та церебро-васкулярних захворюваннях (судинна деменція).
Причини судинної деменції:
- • ішемічні інсульти (емболічний при ураженні великих судин, тромботичний, лакунарний);
- • внутрішньомозкові геморагії (артеріальна гіпертензія, амілоїдна ангіопатія);
- • підоболонкові геморагії (субарахноїдальні, субдуральні);
- • повторна емболізація внаслідок кардіальної патології (ендокардит, міксома передсердь, фібриляція передсердь тощо);
- • автоімунні васкуліти (системний червоний вовчак, ерітематоз тощо);
- • інфекційні васкуліти (нейросифіліс, системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) тощо);
- • неспецифічні васкулопатії.
Когнітивні порушення поділяють на:
- Помірні когнітивні порушення (стійкі чи минаючі порушення когнітивних функцій) різного характеру внаслідок пошкодження головного мозку, які не призводять до соціальної, професійної чи побутової дезадаптації (тобто не досягають ступені деменції), але викликають важкість при здійсненні складних видів діяльності.
- Легкі когнітивні порушення – суб’єктивне чи об’єктивне порушення когнітивних функцій різного характеру, зумовлене віковими чи патологічними змінами головного мозку, що значно не впливають на побутову, професійну і соціальну діяльність.
При оцінці когнітивних порушень використовують шкалу MMSE:
- • Виражені когнітивні порушення відповідають 10 балам.
- • Помірні когнітивні порушення – 11-17 балам.
- • Легкі когнітивні порушення – 18-23 балам.
Патогенетично обгрунтованим при лікуванні когнітивних порушень є застосування препаратів з вазоактивними, нейропротекторними, метаболічними, нейромедіаторними, антиоксидантними властивостями.
- До вазоктивних препаратів відносять – танакан, ніцерголін, пентоксифілін, вазобрал.
- До нейропротекторів – пірацетам, церебролізін.
- До інгибіторів ацетилхолинестерази – нейромідін, ремініл, екселон.
- До антигіпоксантів – актовегін, мілдронат, солкосерил.
У Медичному центрі Салютас працюють кваліфіковані лікарі неврологи та психіатри, які допоможуть покращити когнфітивні функції у пацієнтів з деменцією. Звертайтеся.