Псоріатичний артрит — це хронічне запальне захворювання суглобів, яке часто виникає у людей з псоріазом. Хоча псоріаз та псоріатичний артрит мають спільні причини, ці захворювання можуть проявлятися по різному і уражати різні системи організму. У цій статті розглянемо зв’язок між псоріазом та псоріатичним артритом, основні симптоми цього стану та можливі методи лікування.
Що таке псоріатичний артрит?
Псоріатичний артрит (ПА) — це автоімунне захворювання, при якому імунна система помилково атакує власні тканини, спричиняючи запалення суглобів та навколишніх тканин. У більшості випадків псоріатичний артрит розвивається у людей, які вже мають псоріаз, хоча іноді артрит може передувати появі шкірних уражень.
Захворювання може вражати будь-які суглоби тіла, викликаючи біль, набряк, скутість та обмеження рухів. З часом, якщо не лікувати псоріатичний артрит, він може призвести до серйозних ускладнень, включаючи пошкодження суглобів та інвалідність.
Зв’язок між псоріазом і псоріатичним артритом
Псоріаз — це хронічне шкірне захворювання, яке характеризується утворенням червоних, запалених плям на шкірі, вкритих сріблястими лусочками. Ці плями можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла, включаючи шкіру голови, лікті, коліна та спину.
Хоча точна причина розвитку псоріатичного артриту невідома, дослідження свідчать про те, що у людей з псоріазом ризик розвитку ПА значно підвищений. Приблизно у 30% людей з псоріазом розвивається псоріатичний артрит.
- Генетичні фактори. Генетика відіграє важливу роль у розвитку псоріазу та псоріатичного артриту. Виявлено, що деякі гени пов’язані з підвищеним ризиком розвитку обох захворювань. Люди, у родині яких були випадки псоріазу або ПА, мають більший ризик розвитку цих захворювань.
- Імунна система. Як псоріаз, так і псоріатичний артрит є автоімунними захворюваннями, при яких імунна система атакує власні клітини. У випадку псоріазу атака спрямована на клітини шкіри, а при ПА — на тканини суглобів.
- Фактори навколишнього середовища. Хоча генетична схильність є важливим фактором, зовнішні тригери, такі як інфекції (особливо, єрсиніоз), стрес або травми, можуть спровокувати розвиток псоріазу та псоріатичного артриту у схильних до цього людей.
Симптоми псоріатичного артриту
Симптоми псоріатичного артриту можуть варіюватися від легких до важких, і вони можуть змінюватися з часом. Захворювання зазвичай розвивається поступово, але в окремих випадках може виникнути раптово.
- Біль у суглобах. Один з найбільш поширених симптомів ПА — це біль у суглобах, який може бути ниючим або гострим. Зазвичай він локалізується в кистях рук, стопах, колінах або хребті.
- Набряк та запалення. Уражені суглоби можуть бути набряклими, червоними та гарячими на дотик. Це запалення може обмежувати рухливість та спричиняти дискомфорт.
- Скутість. Скутість суглобів, особливо вранці або після тривалого сидіння, є поширеним симптомом ПА. Вона може ускладнювати виконання повсякденних завдань.
- Дактиліт. Цей симптом характеризується запаленням пальців рук або ніг, що робить їх схожими на “сосиски”. Дактиліт є специфічною ознакою псоріатичного артриту і може викликати сильний біль.
- Ентезит. ПА може викликати запалення ентезів — місць, де сухожилля або зв’язки прикріплюються до кісток. Це може спричиняти біль у п’ятах, ліктях або інших ділянках тіла.
- Зміни нігтів. У багатьох пацієнтів з ПА спостерігаються зміни в нігтях, такі як поява ямочок, потовщення або відшарування нігтів.
- Системні симптоми. У деяких випадках ПА може супроводжуватися втомою, зниженням апетиту, зниженням ваги та загальним погіршенням самопочуття.
Діагностика псоріатичного артриту
Діагностика псоріатичного артриту може бути складною, оскільки його симптоми схожі на симптоми інших захворювань суглобів, таких як ревматоїдний артрит або остеоартрит. Для встановлення діагнозу лікарі зазвичай проводять такі обстеження:
- Анамнез і фізичне обстеження. Лікар запитує пацієнта про наявні симптоми, історію хвороб, а також про наявність псоріазу у пацієнта або його родичів. Фізичне обстеження включає огляд суглобів, шкіри та нігтів.
- Рентген. Рентгенівські знімки суглобів можуть показати наявність пошкоджень або змін, характерних для псоріатичного артриту, таких як ерозія кісток або утворення остеофітів.
- Аналізи крові. Хоча специфічного аналізу крові для ПА немає, деякі аналізи можуть допомогти виключити інші захворювання та виявити запальні процеси. Наприклад, може бути визначений рівень С-реактивного білка (СРБ) або швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Важливим є визначення HLA B27, як діагностичного маркера реактивного артриту. Аналіз крові на єрсиніоз (метод кількісний Westernblot)у хворих на псоріаз дає можливість виявити інфекційний чинник, який часто є тригером загострення бляшкової форми псоріазу у хворих з ПА.
- УЗД або МРТ. Ці методи діагностики можуть виявити запалення м’яких тканин, яке не видно на рентгені, і допомогти у встановленні діагнозу.
Лікування псоріатичного артриту
Лікування псоріатичного артриту спрямоване на зменшення запалення, полегшення болю та запобігання пошкодженню суглобів. Вибір методу лікування залежить від тяжкості захворювання, загального стану здоров’я пацієнта та наявності інших медичних проблем.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Ці препарати допомагають зменшити запалення і біль у суглобах. НПЗП можуть бути ефективними на ранніх стадіях захворювання або при легкому перебігу ПА.
- Глюкокортикостероїди. Ці препарати призначаються для короткочасного зменшення запалення і болю. Вони можуть вводитися у вигляді ін’єкцій у суглоби або прийматися внутрішньо. Довготривале застосування стероїдів може мати серйозні побічні ефекти, тому їх використання обмежене.
- Протиревматичні препарати, що модифікують захворювання (ПРМЗ). Ці препарати, такі як метотрексат або лефлуномід, допомагають контролювати симптоми ПА і запобігати пошкодженню суглобів. ПРМЗ часто використовуються для довготривалого лікування захворювання.
- Біологічні препарати. Біологічні препарати — це новий клас ліків, які діють на специфічні молекули, що беруть участь у запальних процесах. До таких препаратів належать інгібітори фактора некрозу пухлин (TNF-альфа), інгібітори інтерлейкінів та інгібітори JAK-кіназ (наприклад, скафо). Вони можуть бути ефективними для пацієнтів, у яких інші методи лікування не дали результату.
- Фізіотерапія. Регулярна фізіотерапія допомагає зберігати рухливість суглобів, зменшувати біль і покращувати загальне самопочуття. Лікар може рекомендувати вправи для зміцнення м’язів і покращення гнучкості.
- Хірургічне втручання. У важких випадках, коли суглоби сильно пошкоджені, може бути рекомендовано хірургічне втручання, таке як артропластика (заміна суглоба) або синовектомія (видалення запаленої тканини).
Життя з псоріатичним артритом
Псоріатичний артрит — це хронічне захворювання, яке вимагає постійного контролю та лікування. Однак багато людей з ПА можуть вести активний і повноцінний спосіб життя, дотримуючись певних рекомендацій:
- Слідкуйте за своїм здоров’ям. Регулярно відвідуйте лікаря, дотримуйтесь призначеного лікування та виконуйте вправи, рекомендовані фізіотерапевтом.
- Уникайте стресу. Стрес може загострювати симптоми ПА та псоріазу, тому важливо навчитися керувати стресовими ситуаціями. Можна використовувати методи релаксації, такі як медитація, йога або глибоке дихання.
- Збалансоване харчування. Здорове харчування може допомогти контролювати запалення і підтримувати загальне здоров’я. Включайте в раціон більше фруктів, овочів, цільнозернових продуктів та жирних кислот Омега-3.
- Фізична активність. Регулярна фізична активність сприяє підтримці здоров’я суглобів і загального тонусу. Підбирайте вправи, які не перевантажують суглоби, наприклад, плавання або ходьба.
- Підтримка близьких. Підтримка сім’ї та друзів може бути важливою у боротьбі з хронічним захворюванням. Не соромтеся звертатися за допомогою або обговорювати свої відчуття з близькими.
Псоріатичний артрит — це серйозне захворювання, яке може значно впливати на якість життя, але своєчасна діагностика та правильне лікування допомагають контролювати його симптоми та запобігати ускладненням. Важливо бути обізнаним про свій стан, дотримуватися рекомендацій лікаря та вести активний спосіб життя. Це допоможе зберегти рухливість суглобів, зменшити біль і покращити загальне самопочуття.