Запалення мигдаликів, або тонзиліт, — це одне з найпоширеніших захворювань, з яким стикаються і діти, і дорослі. Його симптоми знайомі майже кожному: біль у горлі, підвищення температури, утруднене ковтання. Але при цьому далеко не всі розуміють, що тонзиліт може мати різну природу — вірусну або бактеріальну. Ця різниця принципово важлива, адже саме від неї залежить правильне лікування. Неправильне розпізнавання хвороби та самолікування можуть призвести до серйозних ускладнень.
У цій статті розберемося, що таке вірусний і бактеріальний тонзиліт, як відрізнити їх між собою, коли слід звертатися до лікаря та які методи лікування є найбільш ефективними у кожному випадку.
Що таке тонзиліт і як він виникає?
Тонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів (гланд), які розташовані в глотці по обидва боки від язичка. Мигдалики є частиною імунної системи та виконують роль природного бар’єра для вірусів і бактерій, які потрапляють в організм через рот і носоглотку. При надмірному навантаженні на імунітет або на тлі переохолодження, стресу чи інших ослаблюючих факторів, мигдалики не справляються з навалою інфекції й запалюються самі.
Розрізняють гострий і хронічний тонзиліт. У цій статті ми розглянемо гостру форму, яка найчастіше проявляється у вигляді вірусної або бактеріальної інфекції.
Причини виникнення
У випадку вірусного тонзиліту збудниками є віруси: аденовірус, риновірус, вірус грипу, парагрипу, ентеровіруси, а також вірус Епштейна-Барр, який спричиняє інфекційний мононуклеоз.
Бактеріальний тонзиліт, як правило, спричинений бета-гемолітичним стрептококом групи А. Рідше — іншими бактеріями, наприклад, стафілококами або мікоплазмами. Саме бактеріальний тонзиліт традиційно називають ангіною.
Основні симптоми вірусного тонзиліту
Вірусний тонзиліт зазвичай починається поступово. Людина відчуває легке першіння або біль у горлі, який поступово посилюється. Часто приєднуються інші симптоми гострої респіраторної вірусної інфекції: нежить, закладеність носа, чхання, сльозотеча, сухий кашель. Температура тіла зазвичай не перевищує 38°C. На мигдаликах спостерігається почервоніння, але гнійного нальоту немає. Лімфатичні вузли можуть бути дещо збільшеними, але не болючими. Загальний стан — помірно погіршений, пацієнт може почуватися слабким, але не настільки, щоб бути повністю прикутим до ліжка.
Основні симптоми бактеріального тонзиліту
На відміну від вірусного, бактеріальний тонзиліт починається раптово. Хворий відчуває сильний біль у горлі, який посилюється при ковтанні. Температура тіла швидко підвищується до 39–40°C. З’являється озноб, пітливість, іноді головний біль і біль у м’язах. На мигдаликах утворюється гнійний наліт або гнійні пробки. Лімфовузли під щелепою значно збільшені й болючі при натисканні. Часто хворий скаржиться на неприємний запах із рота. Відсутні нежить і кашель, що є важливою ознакою на користь бактеріальної природи хвороби.
Як відрізнити вірусний і бактеріальний тонзиліт?
Існує кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити ту чи іншу форму тонзиліту:
- • Якщо у хворого є нежить, кашель, кон’юнктивіт, поступове наростання симптомів і температура до 38°C — найімовірніше, йдеться про вірусний тонзиліт.
- • Якщо ж біль у горлі виник раптово, температура висока, є гній на мигдаликах, лімфовузли збільшені і болючі, а нежить і кашель відсутні — це, швидше за все, бактеріальний тонзиліт.
Проте ці ознаки не є абсолютно точними. Особливо складно буває розпізнати захворювання у дітей, де симптоматика може бути змазаною або атиповою. Тому для підтвердження діагнозу лікар може призначити додаткові обстеження — зокрема, експрес-тест на стрептокок або посів із зіву.
Чому важливо не займатися самолікуванням?
Одна з найпоширеніших помилок — це самостійне призначення антибіотиків при перших симптомах болю в горлі. Антибіотики не діють на віруси, і вживання їх при вірусному тонзиліті не тільки не допоможе, а й може нашкодити — спричинити порушення мікрофлори, алергічні реакції, розвиток стійкості бактерій до ліків.
З іншого боку, якщо дійсно має місце бактеріальна інфекція, відмова від антибіотиків або передчасне припинення їх прийому може призвести до серйозних ускладнень: ревматизму, ураження серця та нирок, абсцесів, сепсису.
Тому при виражених симптомах важливо звернутися до лікаря, а не лікуватися “наосліп”.
Як лікують вірусний і бактеріальний тонзиліт?
У випадку вірусного тонзиліту лікування має симптоматичний характер. Воно включає:
- • тепле пиття;
- • полоскання горла сольовими або антисептичними розчинами;
- • використання льодяників для горла або спреїв;
- • прийом жарознижувальних засобів при підвищеній температурі;
- • постільний режим і повноцінний відпочинок.
Антибіотики в цьому випадку не застосовуються. Організм самостійно бореться з вірусом, і завдання лікування — полегшити симптоми та підтримати захисні сили.
У випадку бактеріального тонзиліту призначаються антибіотики, найчастіше пеніцилінового ряду або макроліди. Вибір препарату залежить від віку пацієнта, алергічних реакцій та особливостей перебігу хвороби. Важливо дотримуватись призначеного курсу повністю, навіть якщо симптоми зникли раніше.
Крім антибіотиків, також можуть застосовуватись жарознижувальні, знеболювальні, антисептичні засоби місцево, вітаміни та імуностимулюючі препарати. Іноді в тяжких випадках потрібне стаціонарне лікування.
Що буде, якщо не лікувати тонзиліт?
Нелікований або недолікований бактеріальний тонзиліт може призвести до небезпечних ускладнень. Одне з них — паратонзилярний абсцес, коли гній накопичується навколо мигдаликів, і потрібне хірургічне втручання. Інше — ревматизм, який вражає серце, суглоби та нервову систему. Також можливе ураження нирок у вигляді гломерулонефриту.
Вірусний тонзиліт, зазвичай, має більш легкий перебіг, але при ослабленому імунітеті або приєднанні бактеріальної інфекції він також може ускладнюватися.
Профілактика
Основними заходами профілактики тонзиліту є:
- • зміцнення імунітету;
- • уникнення переохолодження;
- • регулярне миття рук;
- • уникнення контактів із хворими людьми;
- • своєчасне лікування захворювань носоглотки;
- • загартовування, повноцінне харчування і сон.
Для дітей із частими ангінами може розглядатися питання про видалення мигдаликів (тонзилектомію), але це рішення приймається строго індивідуально.
Тонзиліт — це не просто «болить горло». Це захворювання, яке може мати різну природу і вимагати абсолютно різного підходу до лікування. Визначити, вірусний він чи бактеріальний, іноді можна за симптомами, але остаточний діагноз має ставити лікар. Самолікування, особливо із застосуванням антибіотиків без призначення, може мати серйозні наслідки. Найкращий підхід — при перших ознаках звернутися до фахівця, пройти обстеження та отримати ефективне та безпечне лікування.