Стратегічні напрямки гіпотензивної терапії, перевага бета-блокаторів

гіпотензивна терапія: особливості

Основною метою лікування хворих на артеріальну гіпертензію є максимальне зниження загального ризику серцево-судинних захворювань і летальності, котре передбачає не тільки зниження артеріального тиску (АТ), але і корекцію всіх виявлених факторів ризику.

Метою антигіпертензивної терапії є досягнення оптимальних або нормальних показників АТ (<140/90 мм рт. ст.).

У пацієнтів молодого та середнього віку встановлена безпечність і додаткова користь для подальшого зниження серцево-судинної захворюваності при досягнені рівня АТ <130/85 мм рт. ст. Особливо доведена користь подальшого зниження АТ (<130/85 мм рт. ст.) у хворих на цукровий діабет та осіб похилого віку.

Основні принципи антигіпертензивної терапії:

  1. Постійна гіпотензивна терапія, відмова від курсового лікування, що погіршує перебіг гіпертензії.
  2. Перевага надається препаратам 24-годинної дії, що дозволяє контролювати тиск вранці (коли зазвичай развиваються інсульти).
  3. Необхідно враховувати вплив гіпотензивної терапії на якість життя.

Тривалість періоду досягнення цільового АТ зазвичай складає 6-12 тижнів.
Дуже часто у пацієнта необхідною є комбінація антигіпертензивних препаратів. Під ефективною комбінацією розуміють – використання препаратів з різних класів, з різним механізмом дії, з метою отриманя додаткового гіпотензивного ефекту і зменшення небажаних побічних явищ.

Найпопулярніші комбінації:

  • • діуретик + бета-адреноблокатор;
  • • діуретик + інгібітор АПФ;
    • діуретик + антагоніст рецепторів ангіотензину II;
    • антагоніст кальцію групи ніфедипіну + бета-адреноблокатор;
    • антагоніст кальцію + інгібітор АПФ.
    Рандомізовані клінічні дослідження, що закінчилися, не довели суттєвих переваг жодного класу антигіпертензивних препаратів у відношенні ступеня зниження АТ. Головним критерієм вибору препарату є його здатність зменшувати серцево-судинну захворюванність та смертність при збереженні високої якості життя.
    Контрольовані клінічні дослідження – основа доказової медицини – свідчать про незаперечну перевагу β-блокаторів та діуретиків.
    Сьогодні широко використовуються різні групи бетаблокаторів, але, на нашу думку, суттєву перевагу має амфофільний бета-блокатор бісопролол.
    Переваги бісопрололу:
    • швидко і повністю всмоктується в ШКТ;
    • оптимальне зв’язування з білками плазми;
    • 50% метаболізується в печінці, тому рекомендований пацієнтам з захворюваннями жовчно-вивідних шляхів.
    • 50% у незмінному вигляді виводиться нирками, тому рекомендований пацієнтам з ураженням сечовивідної системи.
    Бісопролол – це сучасний селективний бета-адреноблокатор з унікальним профілем безпеки з сильною доказовою базою, що застосовується для ефективного лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та попередження прогресування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів різних вікових груп.
    У хворих на артеріальну гіпертензію терапія β-блокаторами призводить до значного зниження ризику розвитку інсульту та застійної серцевої недостатності.
    За рахунок високої селективністі бісопролол рекомендований пацієнтам з цукровим діабетом II типу, порушенням периферійного кровообігу, порушенням ліпідного обміну, у курців.
    Подовжений період бісопрололу зумовлює відсутність синдрому відміни.
    У медичному центрі «Салютас» працює команда кваліфікованих лікарів кардіологів, які допоможуть Вам подолати гіпертензію. Звертайтеся!