Защемлення нерва — складова патофізіологічного процесу в ході основного захворювання. В результаті травми в ділянці хребта, розвитку онкологічного процесу, грижі міжхребцевого диску, надмірної маси тіла, вагітності, неправильної постави чи вимушеного положення тіла може виникати защемлення нерва.
Якщо розглянути окремий фрагмент хребетного стовпа, ми побачимо тіло двох хребців, між ними міжхребцевий диск та корінці спинномозкових нервів, які відгалужуються з двох сторін від спинного мозку, саме про защемлення цих структур іде мова. Найчастіше защемлення нерва виникає у шийному та поперековому відділі, оскільки ці ділянки є найбільш мобільними.
Симптоми защемлення нерва:
- • біль – зазвичай гострий напад болю, різноманітного характеру (ріжучий, колючий, простріл тощо), болі можуть іррадіювати в прилеглі ділянки, супроводжуватися загальним нездужанням, значним обмеженням руху аж до повного знерухомлення внаслідок болю. Якщо защемлення виникає у ділянці шийного відділу хребта, це може супроводжуватися неврологічними проявами такими як: болі голови, порушення зору, слуху тощо;
- • парестезії – відчуття повзання мурашок в ділянці ураження, заніміння, затерпання тощо;
- • спазм м’язів в ділянці патологічного вогнища – це компенсаторна реакція з метою обмеження рухів, щоб уникнути больових відчуттів;
- • розлад роботи внутрішніх органів в результаті защемлення вегетативної гілки спинномозкового корінця.
Чому клініка защемлення є різноманітною?
Спинномозковий корінець складається з рухових, чутливих та вегетативних волокон, тобто таких, що іннервують внутрішні органи та судини. Відповідно, якщо защемлене чутливе волокно, першою і головного скаргою буде біль, котрий виникає одразу після дії тригера. Якщо пошкодження зазнали рухові волокна, то тут насамперед будуть страждати м’язи, симптоматика з’явиться не одразу і страждатимуть рухові функції. Якщо ж патологічний процес поширився на вегетативні волокна, переважатиме симптоматика розладу роботи внутрішніх органів.
Лікування
Існує стереотипна думка, що першим кроком на шляху лікування болю, а особливо неврологічного походження, як у випадку защемлення нерва є застосування знеболюючих препаратів, а саме нестреоїдних протизапальних. Але, якщо подивитися на проблему защемлення з точки зору фізики, то стає очевидним, якщо корінець здавлено м’язом чи сухожилком чи кістковою структурою, жодна таблетка чи ін’єкція тут не допоможе, оскільки патофізіологічно ліки типу НПЗП гальмують запальний процес та вивільнення медіаторів запалення тим самим зменшуючи біль. Так, вони можуть дещо зменшити больові відчуття, але аж ніяк не усунути причину болю. Винятком є ситуація, якщо наприклад біль виник внаслідок різкого спазму м’язів, то ліки по типу міорелаксантів можуть бути етіотропним методом лікування і усунути причини защемлення.
Отже, перше, що необхідно зробити, це звернутися за допомогою до спеціаліста, а саме лікаря-невролога, або якщо Ви сумніваєтеся, запишіться до сімейного лікаря, котрий скерує Вас до необхідного спеціаліста. Якщо, Ви не можете рухатися через біль, нікого немає поруч, просто ляжте на рівну поверхню, найкраще це на підлогу і викличте швидку допомогу, оскільки неправильні дії можуть значно погіршити ситуацію.
Ефективним у випадку защемлення буде ЛФК, фізіотерапевтичні процедури, лікувальні масажі, але існують також випадки коли не можливо обійтися без оперативного втручання.
Профілактичні заходи
Уважно прочитавши причини виникнення защемлення нервів, стає зрозуміло, які заходи мають профілактичний ефект, а саме це :
- • уникнення дуже різких рухів та підйому вантажів;
- • підтримка оптимальної маси тіла та боротьба із зайвими кілограмами;
- • якщо вид професійної діяльності вимагає тривалого положення у незручній позі, необхідно робити кількахвилинні регулярні перерви, займатися спортом, відвідувати спортзал 2-3 рази на тиждень;
- • при перших проявах захворювання звертайтеся за допомогою до кваліфікованого спеціаліста.
Дуже часто, вчасне звернення за медичною допомогою може вберегти від серйозних проблем із здоров’ям, котрі при самолікуванні можуть закінчитися інвалідизацією пацієнта. Будьте відповідальними за своє здоров’я це допоможе зберегти високу якість та тривалість життя.