Алергія – це патологічна надмірна реакція (чутливість організму людини) на певний подразник (речовину), що виникає при повторній зустрічі з ним. У здорових людей такий подразник (речовина) не викликає подібних реакцій. Речовини (подразники), що здатні викликати алергію називають алергенами.
Діагностика алергій зводиться до точної ідентифікації речовини-алергену. З цією метою використовують шкірні проби з алергенами. Застосовують різні набори (панелі) з алергенами, що найбільш поширені. Зазвичай це пилкова та побутова інгаляційні панелі, а також харчова панель.
Високу ефективність у лікуванні алергій показала алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) або алерговакцинація.
Суть лікування полягає у вакцинації пацієнта наростаючими дозами специфічного алергену. При цьому імунна відповідь перебудовується на нормальний шлях, а гіперчутливість або значно зменшується, або зникає зовсім.
Застосування АСІТ робить пацієнта менш чутливим до вдихання алергенів, зменшує симптоми алергічного захворювання та обсяги використання медикаментів, запобігає розширенню спектру алергенів і трансформації алергічного риніту в бронхіальну астму. Клінічне поліпшення (спостерігається у 80% пацієнтів) зберігається протягом багатьох років після припинення АСІТ (терміни спостереження 7-12 років). Лікувальна ефективність вища, якщо АСІТ розпочато на ранніх стадіях захворювання.
Метод АСІТ започатковано в 1911, коли лікарі Л. Ноон і Дж. Фріман (Велика Британія) вперше вилікували хворого з симптомами сінної лихоманки, вводячи йому під шкіру екстракт трав’яного пилку.
Упродовж наступного десятиліття практика ін’єкційної терапії для сінної лихоманки швидко поширювалася, особливо в США. Після оприлюднення (у 1930-х) першого протоколу імунологічної терапії, АСІТ, поряд із новими антигістамінними препаратами, стала основою лікування сінної лихоманки. У 1954 В. Франкланд (США) провів перше контрольоване клінічне випробування на пацієнтах з метою профілактики загострень літньої сінної лихоманки та астми. Результати довели, що ефективнішим виявилася АСІТ з екстрактом трав’яного пилку або з його частково очищеними білками, ніж АСІТ із ультрафільтратом, який не містив білка та феноловмісного розріджувача. Це дослідження створило наукове підґрунтя для широкого використання АСІТ у клінічній практиці.
Основні покази до АСІТ:
- • алергічний риніт (риноконʼюнктивіт);
- • бронхіальна астма;
- • поліноз;
- • анафілаксія на укус оси та бджолину отруту.
АСІТ може призначатися також пацієнтам, які страждають на атопічний дерматит легкого й середньо-тяжкого перебігу з високим ступенем сенсибілізації. Залежно від тривалості, АСІТ може бути:
- • передсезонною;
- • передсезонно-сезонною;
- • цілорічною.
АСІТ включає два етапи:
- досягнення максимальної терапевтичної дози (фаза наростання починається з дуже низької дози й до повної підтримувальної дози, триває, в середньому 3-4 місяці);
- підтримувальна терапія (фаза основної терапії триває переважно 3 роки).
АСІТ може застосовуватись пацієнтам від 5 до 50 років.
У медичному центрі «Салютас» ви можете отримати консультацію алерголога стосовно АСІТ та у разі потреби провести її. Звертайтеся завжди раді Вам допомогти.