Варикоцеле – це захворювання, для якого характерне варикозне розширення вен сім’яного канатика.
Розрізняють первинне варикоцеле (ідіопатичне) та вторинне, або симптоматичне, в даному випадку воно виступає проявом певного захворювання.
Причини розвитку варикоцеле:
- • генетична схильність до слабкості сполучної тканини, наявність у близьких родичів однойменного захворювання, або іншої патології такої, як варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, недостатність клапанів серця, фімоз тощо;
- • інтенсивні фізичні навантаження, заняття силовими видами спорту, підйоми вантажів, всі ці фактори можуть виступати причинами виникнення варикоцеле внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску;
- • розлади дефекації у вигляді хронічних закрепів чи діареї, також можуть бути факторами ризику розвитку варикоцеле.
В основі патогенезу варикоцеле лежить підвищення тиску в яєчках внаслідок зворотнього току венозної крові та порушення нормального її відтоку. В результаті підвищеного тиску крові в яєчках відбувається пошкодження структур яєчка через гіпоксію. Якщо процес гіпоксії та підвищеного тиску є хронічним, відбувається розвиток склеротичних змін у сперматогенному епітелії. Як наслідок, порушується сам процес сперматогенезу, що в подальшому може призводить до безпліддя.
Додатковим фактором, що ініціює появу симптомів захворювання при варикоцеле, є підвищення температури в яєчка. За нормальних умов температура в яєчках є нижчою, ніж температура тіла, і це є необхідним для нормального сперматогенезу. При варикоцеле в результаті надмірного кровонаповнення температура в яєчках підвищується, що провокує наростання симптоматики та прогресування захворювання.
Симптоми варикоцеле:
- • болі та дискомфорт в ділянці яєчок;
- • збільшення/опущення мошонки (мова йде про односторонню ознаку, оскільки двостороннє варикоцеле зустрічається дуже рідко);
- • зменшення яєчка (одностороннє);
- • безпліддя.
Слід зазначити, що у значної частини чоловіків, що страждають варикоцеле, відсутня будь-яка симптоматика і захворювання часто є випадковою знахідкою під час профілактичного огляду чи при зверненні з приводу іншої патології.
Вираженість симптомів залежить від ступеню варикоцеле І, ІІ чи ІІІ ступеня.
Діагностика варикоцеле:
Золотим стандартом діагностики варикоцеле є ультразвукова діагностика органів малого тазу з доплероскопією. Також необхідними є загальноклінічні методи обстеження з метою виключення патології, що можливо спровокувала виникнення варикоцеле.
Лікування варикоцеле
Залежно від віку пацієнта та стадії захворювання, вираженості симптоматики, лікування може бути консервативним чи оперативним.
Оперативні методи лікування шляхом хірургічного втручання застосовують при третій стадії захворювання, коли консервативні методи вже є недостатньо ефективними. Існує декілька видів втручань, що проводяться в умовах стаціонару, підбираються індивідуально та залежать від віку пацієнта, наявності у нього супутньої патології.
При варикоцеле І та ІІ ступенів зазвичай застосовують консервативні методи лікування такі, як лікувальна гімнастика, носіння спеціальних бандажів/пов’язок, симптоматичні заходи, імуностимулятори, вітаміни, уникнення надмірних фізичних навантажень, що ймовірно були причиною виникнення патології.
Якщо говорити про профілактику варикоцеле, слід пам’ятати, чоловіки, котрі відносяться до групи ризику, повинні проконсультуватися у лікаря-уролога з метою ранньої діагностики варикоцеле, навіть якщо немає жодної симптоматики захворювання. Рекомендований профілактичний огляд хлопцям після завершення періоду статевого дозрівання (18-20 років).
За наявності варикоцеле, але без яскраво вираженої симптоматики, потрібно дотримуватися рекомендацій щодо профілактики закрепів, підйому вантажів та інтенсивних фізичних навантажень.
У медичному центрі «Салютас» консультує лікар-уролог з багаторічним досвідом роботи в практичній медицини, який застосовує новітні методи лікування урологічної патології. Записуйтесь на консультацію та будьте здоровими!