Дисбактеріоз кишечника та шляхи його корекції

Причини дисбактеріозу

Дисбактеріоз кишківника — стан, при якому нормальна рівновага мікроорганізмів у кишечнику порушується, відбувається зміна складу та функцій мікробіоти (сукупності мікроорганізмів), яка зазвичай населяє його.

Нормальна мікробіота кишківника складається з великої кількості різних мікроорганізмів, таких як бактерії, грибки та віруси. Ці мікроорганізми виконують багато корисних функцій, включаючи розщеплення поживних речовин, підтримку імунної системи та боротьбу зі шкідливими бактеріями.

У випадку дисбактеріозу кишківника відбуваються зміни в складі та кількості мікроорганізмів. Це може статися в результаті різних факторів, таких як прийом антибіотиків, незбалансоване харчування, стрес, захворювання травної системи тощо. Як результат, деякі корисні мікроорганізми можуть зменшитися в кількості, а шкідливі мікроорганізми можуть зрости, порушуючи природну гармонію.

Симптоми дисбактеріозу кишківника

Симптоми дисбактеріозу кишківника можуть варіюватися в залежності від індивідуальних особливостей та ступеня порушення мікрофлори. Ось деякі загальні симптоми, які можуть вказувати на наявність дисбактеріозу:

  1. Шлунково-кишкові розлади: діарея (пронос) або запори, непостійність стільця, зміни в консистенції та кольорі калу.
  2. Здуття та газоутворення: почуття наповненості, метеоризм (надмірна формування та накопичення газів у кишківнику), часті відрижки, підвищене утворення газів.
  3. Абдомінальні болі та дискомфорт: відчуття болю, дискомфорту або скрутів в області живота, особливо після їжі.
  4. Загальні незадовільність та втома: втрата апетиту, втрата ваги, слабкість, відчуття втоми, зниження рівня енергії та концентрації.
  5. Зміни на шкірі: поява виски, сухість шкіри, свербіж, погіршення стану шкіри.
  6. Порушення імунної системи: збільшена схильність до інфекцій, часті застуди та інші захворювання, погіршення імунного статусу.
  7. Метаболічні порушення: зміни в апетиті, переважання шкідливих продуктів харчування, проблеми зі засвоєнням поживних речовин, вітамінів та мінералів.

Важливо зауважити, що ці симптоми можуть бути спільними і для інших захворювань, тому для точної діагностики та лікування необхідно звернутися до лікаря-гастроентеролога.

Діагностика

Для визначення дисбактеріозу кишківника зазвичай проводяться наступні методи діагностики:

  1. Клінічний аналіз калу. Лабораторний аналіз калу може виявити наявність деяких показників, що вказують на порушення мікрофлори кишечника, таких як виявлення кишкової флори, рівень лактобацил, біфідобактерій, кишкових паличок та інших мікроорганізмів.
  2. Бактеріологічне дослідження калу. Воно дозволяє виявити та ідентифікувати конкретні види бактерій, присутніх в кишківнику. Цей аналіз дозволяє виявити відсутність або надмірне розмноження певних видів бактерій, що може свідчити про дисбактеріоз.
  3. Генетичні тести: Генетичні тести можуть виявити специфічні гени або мутації, які пов’язані з розвитком дисбактеріозу кишківника.
  4. Колоноскопія – це процедура, під час якої лікар введе гнучкий трубку з камерою (колоноскоп) через пряму кишку для огляду внутрішньої поверхні товстої кишки. Вона може допомогти виявити ознаки запалення, виразки або інших проблем, пов’язаних з дисбактеріозом.

Конкретні методи діагностики можуть варіюватися залежно від клінічних симптомів, медичного контексту та наявності можливих ускладнень.

Лікування

Лікування дисбактеріозу кишківника зазвичай передбачає комплексний підхід і включає такі основні методи:

  1. Пробіотики. Це живі мікроорганізми, які сприяють відновленню природної мікрофлори кишечника. Пробіотики можуть бути призначені для збалансування кількості та видів корисних бактерій в кишечнику.
  2. Пребіотики. Вони представляють собою неживі компоненти, які служать “харчовими” речовинами для корисних бактерій кишечника. Пребіотики допомагають підтримувати рівновагу мікрофлори шляхом стимулювання росту корисних бактерій.
  3. Антибіотики. У деяких випадках, коли дисбактеріоз супроводжується бактеріальною інфекцією або надмірним розмноженням шкідливих бактерій, можуть бути призначені антибіотики. Антибіотики допомагають позбутися шкідливої бактеріальної флори, але також можуть впливати на корисні бактерії, тому важливо враховувати це під час призначення.
  4. Дієта. Зміни в харчуванні можуть бути важливим елементом лікування дисбактеріозу. Деякі продукти можуть сприяти зростанню корисних бактерій, тоді як інші можуть спричиняти дисбаланс. Рекомендується звернутися до дієтолога або лікаря для розробки індивідуальної дієти, яка враховуватиме ваші потреби та обмеження.
  5. Здоровий спосіб життя. Ефективне лікування дисбактеріозу також включає збалансований раціон харчування, здоровий сон, фізичні вправи.