Перфорація барабанної перетинки — це порушення цілісності тонкої мембрани, яка розділяє зовнішнє і середнє вухо. Цей стан може виникати раптово або бути наслідком хронічного запального процесу. Барабанна перетинка виконує важливу функцію в передачі звукових хвиль, а також є бар’єром, що захищає середнє вухо від інфекцій. Її пошкодження може суттєво впливати на слух і викликати ряд ускладнень, якщо не надати вчасну медичну допомогу.
У цій статті розглянемо основні причини перфорації барабанної перетинки, характерні симптоми, методи діагностики та сучасні підходи до лікування.
Причини перфорації барабанної перетинки
Причини пошкодження барабанної перетинки можна умовно розділити на травматичні, інфекційні та баротравматичні.
- Гострий або хронічний отит
Запалення середнього вуха є найпоширенішою причиною перфорації. У разі гнійного отиту, накопичення ексудату створює тиск зсередини, що може розірвати перетинку. Часті рецидиви або недостатньо проліковані інфекції також призводять до стоншення тканини та її розриву. - Травматичне ушкодження
До цієї категорії належать механічні пошкодження, наприклад:
- • необережне чищення вух ватними паличками або сторонніми предметами;
- • удар по вуху;
- • проникаючі поранення при нещасних випадках;
- • акустична травма (вибух, постріл).
- Баротравма
Різкі зміни тиску (наприклад, під час польотів або занурень під воду) можуть спричинити розрив барабанної перетинки. Особливо високий ризик у людей з закладеним носом або запаленням вуха, коли є порушення вентиляції через слухову трубу. - Хірургічне втручання або сторонні маніпуляції
Невдале видалення сірчаної пробки, промивання вуха під тиском або неправильне використання отологічних засобів іноді призводять до пошкодження перетинки.
Симптоми перфорації
Симптоми можуть варіюватися залежно від розміру та локалізації перфорації, а також наявності супутнього запалення. Типові ознаки включають:
- • Раптовий біль у вусі, який може бути гострим або пульсуючим (часто в момент розриву);
- • Зниження слуху на ураженій стороні (проводникова туговухість);
- • Виділення з вуха, особливо при інфекційному процесі (гній або сукровиця);
- • Шум у вусі, дзвін або гул;
- • Запаморочення або порушення координації (при глибокому ураженні, що зачіпає вестибулярний апарат);
- • Відчуття “протягу” у вусі або стороннього тіла.
У дітей симптоми можуть бути менш вираженими, а скарги — неспецифічними: зниження уваги, погіршення мовлення, дратівливість, підвищення температури.
Діагностика
Діагностику проводить отоларинголог на основі клінічного огляду та анамнезу.
- Отоскопія або мікроотоскопія
Дозволяє візуалізувати отвір у барабанній перетинці, оцінити його розміри, краї, наявність гною або грануляційної тканини. - Аудіометрія
Перевірка слуху дає змогу визначити ступінь туговухості та тип порушення (проводникове чи сенсоневральне). - Тестування тиску в середньому вусі (тимпанометрія)
Оцінює рухливість перетинки і функцію слухової труби. - Посів виділень із вуха (за потреби)
Проводиться при гнійних ускладненнях для ідентифікації збудника і підбору антибіотиків.
Лікування
Тактика лікування залежить від розміру дефекту, наявності інфекції, давності ушкодження та загального стану пацієнта.
Консервативне лікування
У багатьох випадках (особливо при невеликих травматичних перфораціях) відновлення відбувається самостійно протягом 2–4 тижнів. У цей період важливо дотримуватись ряду правил:
- • Уникати потрапляння води у вухо (не купатися, використовувати беруші під час душу);
- • Не використовувати ватні палички чи інші предмети для чищення вуха;
- • Не капати засоби без призначення лікаря;
- • Контролювати інфекцію — за потреби лікар призначає антибактеріальні краплі або системні антибіотики;
- • Спостерігатися у ЛОРа для оцінки процесу загоєння.
При перфораціях, які не супроводжуються інфекцією, можуть застосовуватися спеціальні стимулюючі пов’язки (наприклад, з желатину або фібрину), що сприяють регенерації тканини.
Хірургічне лікування (тимпанопластика)
Якщо протягом 1–2 місяців перетинка не загоїлась або дефект великий, рекомендовано хірургічне закриття — тимпанопластика. Операція виконується під місцевою або загальною анестезією. Суть полягає у трансплантації шматочка тканини (зазвичай з фасції або хряща), який закриває отвір.
Мета операції — не лише відновити цілісність мембрани, а й покращити слух та запобігти повторним інфекціям. Ефективність методики висока, у більшості випадків спостерігається повне загоєння та відновлення слуху.
Можливі ускладнення при відсутності лікування
Ігнорування проблеми або самолікування можуть призвести до ускладнень:
- • хронічний середній отит;
- • стійка туговухість;
- • ураження внутрішнього вуха;
- • мастоїдит (запалення соскоподібного відростка);
- • холестеатома (патологічне утворення в порожнині середнього вуха);
- • абсцеси або менінгіт при тяжкому перебігу інфекції.
Тому навіть при мінімальних симптомах важливо звертатися до фахівця.
Профілактика
Попередити перфорацію набагато легше, ніж лікувати її наслідки. Основні рекомендації:
- • не використовувати сторонні предмети для очищення вух;
- • своєчасно лікувати отити;
- • захищати вуха від різких перепадів тиску (наприклад, жувати гумку під час зльоту і посадки літака);
- • уникати купання в брудній воді;
- • зміцнювати імунітет, особливо в сезон ГРВІ.
Також важливо пояснювати дітям небезпеку травматичних дій, пов’язаних із вухами, і регулярно обстежуватись у отоларинголога, особливо при скаргах на слух або часті отити.