Кожна людина хоча б раз у житті стикалася з інфекційним захворюванням. Найчастіше це банальна застуда, грип, ангіна чи бронхіт. Симптоми різних хвороб можуть бути схожими: підвищена температура, кашель, нежить, біль у горлі, слабкість. Проте за цими проявами можуть стояти зовсім різні причини. Одні захворювання викликаються вірусами, інші — бактеріями. Від цього залежить не лише перебіг хвороби, а й підхід до лікування. Саме тому так важливо розуміти відмінності між вірусними та бактеріальними інфекціями.
Що таке вірусна інфекція
Вірусна інфекція — це захворювання, викликане проникненням у клітини людини вірусів. Вірус — надзвичайно дрібний мікроорганізм, який не може існувати самостійно, а розмножується лише всередині клітин господаря. Він фактично перепрограмовує клітину, змушуючи її виробляти нові вірусні частинки. Прикладом вірусних інфекцій є грип, ГРВІ, кір, вітряна віспа, гепатити, коронавірусна інфекція.
Для вірусних захворювань характерні:
- • швидке поширення між людьми;
- • яскраво виражений початок;
- • схильність до епідемічних спалахів;
- • обмежений вплив антибіотиків (вони не діють на віруси).
Організм бореться з вірусами завдяки власному імунітету, а специфічним лікуванням можуть бути лише противірусні препарати чи вакцини.
Що таке бактеріальна інфекція
Бактеріальна інфекція виникає тоді, коли в організм потрапляють бактерії — одноклітинні мікроорганізми, здатні до самостійного існування і розмноження. Бактерії можуть бути як корисними (наприклад, ті, що живуть у кишечнику), так і шкідливими. До типових бактеріальних інфекцій належать ангіна, пневмонія, туберкульоз, цистит, отит, менінгіт.
Для бактеріальних захворювань характерні:
- • більш поступовий початок,
- • локалізовані вогнища ураження (гнійники, абсцеси, запалення певного органу),
- • можливість лікування антибіотиками, які пригнічують ріст і розмноження бактерій.
Основні відмінності вірусних та бактеріальних інфекцій
- Причина захворювання
- • Вірусні інфекції викликані вірусами, які проникають у клітини і використовують їх для розмноження.
- • Бактеріальні інфекції зумовлені бактеріями, які живуть і діляться самостійно.
- Початок хвороби
- • Вірусні інфекції зазвичай починаються гостро: раптове підвищення температури, сильний головний біль, біль у м’язах, сухий кашель.
- • Бактеріальні інфекції можуть розвиватися поступовіше, часто після вірусної інфекції як ускладнення. Наприклад, після ГРВІ може розвинутися бактеріальний синусит або бронхіт.
- Симптоми
- • При вірусних захворюваннях домінують загальні прояви: слабкість, біль у м’язах, температура, нежить із прозорим слизом.
- • Для бактеріальних характерні локальні прояви: гнійні виділення, сильний біль у конкретній ділянці (горло, вухо, грудна клітка), підвищення температури до високих цифр, яка тримається довго.
- Тривалість
- • Вірусні інфекції зазвичай тривають від кількох днів до тижня, після чого настає одужання.
- • Бактеріальні інфекції без лікування можуть тривати значно довше, прогресувати і викликати ускладнення.
- Лікування
- • Вірусні інфекції лікують симптоматично: рясне пиття, жарознижувальні, засоби від кашлю чи нежитю. Лише для деяких вірусів є специфічні противірусні препарати (грип, герпес, ВІЛ).
- • Бактеріальні інфекції потребують застосування антибіотиків. Важливо підбирати їх правильно, адже неправильне використання призводить до резистентності бактерій.
Приклади з практики
- • Грип — класична вірусна інфекція. Раптово піднімається температура до 39–40 °С, з’являється сильний головний біль, біль у м’язах, сухий кашель. Антибіотики не допомагають, оскільки збудник — вірус.
- • Ангіна (стрептококова) — бактеріальне захворювання. Характерний сильний біль у горлі, гнійні нальоти на мигдаликах, температура вище 38 °С. У цьому випадку антибіотики необхідні.
- • Бронхіт може бути як вірусним, так і бактеріальним. Якщо спочатку з’явився кашель і нежить, а через кілька днів піднялася температура і з’явилися гнійні виділення, ймовірно, приєдналася бактеріальна флора.
Чому важливо відрізняти
Головна причина — вибір правильного лікування. Якщо при вірусній інфекції призначити антибіотики, вони не лише не допоможуть, але й можуть нашкодити:
- • знищують корисну мікрофлору,
- • сприяють розвитку стійких бактерій,
- • викликають побічні ефекти (алергії, проблеми з травленням).
Водночас відмова від антибіотиків при бактеріальній інфекції може призвести до тяжких ускладнень: абсцесів, пневмонії, сепсису.
Роль лабораторної діагностики
Часто лише за симптомами важко визначити природу хвороби. У таких випадках лікар призначає додаткові дослідження:
- • загальний аналіз крові (підвищені лейкоцити та нейтрофіли свідчать про бактеріальну інфекцію, лімфоцитоз — про вірусну),
- • мазок із горла чи носа,
- • бактеріологічний посів,
- • експрес-тести (наприклад, на грип або стрептокок).
Самолікування тут небезпечне: тільки лікар може правильно оцінити результати і призначити відповідну терапію.
Профілактика
Вірусні інфекції простіше попередити вакцинацією (грип, кір, вітряна віспа, COVID-19). Також важливі правила гігієни: часте миття рук, уникання контактів із хворими, провітрювання приміщень.
Для бактеріальних інфекцій специфічної профілактики менше, але існують вакцини проти окремих бактерій (дифтерія, коклюш, туберкульоз, пневмокок, менінгокок). Також знижує ризик розвиток загального імунітету, здоровий спосіб життя, відмова від куріння.
Вірусні та бактеріальні інфекції мають подібні прояви, але суттєво різняться за причиною, перебігом і лікуванням. Головна відмінність у тому, що антибіотики ефективні лише проти бактерій і абсолютно безсилі проти вірусів. Тому правильна діагностика — запорука успішного лікування і запобігання ускладненням. У разі появи симптомів інфекції варто звернутися до терапевта, який допоможе визначити природу хвороби і підібрати адекватне лікування.