Хвороба Паркінсона — це хронічне, неврологічне захворювання, що характеризується повільно прогресуючим перебігом, головною ознакою якого є тремор кінцівок внаслідок втрати людиною функції, контролювати свої рухи.
В основі патофізіології розвитку хвороби Паркінсона лежить прогресуюче зменшення кількості нейронів головного мозку, що відповідають за вироблення дофаміну. Внаслідок нестачі дофаміну відбувається активний вплив базальних гангліїв на кору головного мозку.
Існують різні підходи до лікування хвороби Паркінсона, оскільки пошуки ефективного лікування все ще тривають, але в основному лікування проводиться з допомогою препарату леводопа та дофамінергічних препаратів. Препарат леводопа проходить біотрансформацію в печінці та в подальшому перетворюється на дофамін. Дофамінергічні препарати завдяки ряду хімічних реакцій, підвищують рівень дофаміну в організмі. Це лікування є симптоматичним і не впливає на етіологію захворювання та на його прогресування.
Причини та фактори ризику виникнення хвороби Паркінсона:
- Генетична схильність. Відомим є той факт, що передумовами виникнення захворювання, особливо хронічного, є поєднання сукупності факторів, але також є поняття про влив домінуючого фактору. Якщо є генетична схильність до захворювання і людина про це знає, з допомогою модифікації способу життя можна значно зменшити свої шанси захворіти, або відтермінувати маніфестацію хвороби. В той же час такий фактор, як генетика, попри всі старання, може бути головною і єдиною причиною виникнення хвороби і як то кажуть: «З генами не посперечаєшся». Хворобу Паркінсона відносять до мультифакторного захворювання, оскільки конкретної причини її виникнення поки що не досліджено.
- Екологія. Досліджуючи причини виникнення хвороби Паркінсона, було помічено зв’язок у виникненні захворювання в осіб похилого віку, які проживали у сільській місцевості, поряд з якою були розташовані великі підприємства із шкідливими відходами у воду, повітря, грунт тощо. Особливо небезпечними є потрапляння в організм гербіцидів та пестицидів, котрі застосовують у сільському господарстві. Це шкодить не лише тваринам, що може спричинити масову їх загибель, особливо у разі розпилювання хімічних речовин і потрапляння на пасовиська і водопої, але і спричинити серйозні розлади здоров’я у людей.
- Перенесені черепно-мозкові травми. Існують випадки розвитку хвороби Паркінсона у людей, що в молодому віці перенесли черепно-мозкову травму, а також у спортсменів контактних видів спорту (боксери, баскетболісти, футболісти), у яких була не поодинока травматизація голови. Важкість ситуації в тому, що якщо це процес відмирання нейронів, котрі відповідають за синтез дофаміну є запущеним, його вже не зупинити.
Коротко про головні симптоми хвороби Паркінсона:
- Варто сказати, що поява перших симптомів захворювання не співпадає із його початком. Іноді від загибелі нейронів і явних ознак хвороби Паркінсона проходить багато років, оскільки компенсаторна робота нейронів, що зберегли свою здатність виділяти дофамін, врівноважують ситуацію. Але все ж частим початковим симптомом є порушення сну в особи що захворіла, а також у її чоловіка/дружини що спить поряд. Особа , що захворіла може скаржитися, що її сон є поверхневим, а особа котра спить поряд, помічає що хворий є надмірно рухливий уві сні, смикає руками та ногами у сні.
- Далі людина стає незграбною, ніби все робить у заповільненому темпі, розумова діяльність також страждає. Хворому стає важко робити елементарні речі, такі як защипнути ґудзик, зав’язати шнурки, маніпулювати ложкою. Характерним є поява тремтіння однієї руки, а вже потім із прогресуванням захворювання тремор поширюється і на іншу руку.
- М’язова ригідність або скутість характеризується обмеженість рухів.
- Постуральна нестійкість — неможливість утримувати певну позицію тіла при її зміні, із прогресуванням хвороби це призводить до втрати можливості до самообслуговування.
Хворобу Паркінсона на сьогодні неможливо вилікувати або зупинити прогресування її розвитку. Тому, в даному випадку важливим є вчасне виявлення і якнайшвидший початок лікування препаратами, що сприяють синтезу дефіцитного дофаміну.
Лікарі медичного центру «Салютас» наполегливо рекомендують якнайшвидше звертатися за медичною допомогою, а саме до лікаря-невролога у випадку появи в Вас або у ваших родичів тремору рук, порушення ходи, уповільненості рухів. Звертайтеся, будемо раді Вам допомогти.