Трихомоніаз відноситься до групи сечостатевих інфекцій, що передаються статевим шляхом і є дуже поширеним видом серед цієї групи інфекцій.
Збудник захворювання — Trichomonas vaginalis — мікроорганізм, який локалізується лише в епітелії сечостатевих шляхів, оскільки він живиться глікогеном, що міститься на слизовій оболонці сечостатевих шляхів.
Цей мікроорганізм є не стійким у зовнішньому середовищі та швидко гине при висиханні та дії дезинфікуючих розчинів, тому контактно-побутовий механізм передачі не є характерним для трихомоніазу.
Джерело інфікування трихомоніазу — хвора людина та носії інфекції, оскільки не всі особи, які є інфікованими, мають явні ознаки захворювання та хворіють трихомоніазом.
Симптоми трихомоніазу:
- • дискомфорт, печіння, свербіж в ділянці зовнішніх статевих органів;
- • порушене сечовипускання, оскільки через набряк слизової оболонки сечівника, сеча проходить не рівномірно, часто спостерігаються біль та дискомфорт;
- • слизисті виділення із статевих органів, оскільки через запальний процес відбувається активне виділення ексудату;
- • іноді, єдиним симптомом трихомоніазу є зміна характеру виділень із сечовивідних шляхів (зміна кольору, запаху, кількості, консистенції виділень);
- • розлади статевої функції як у жінок так і в чоловіків, через дискомфорт/біль під час статевого акту.
Діагностика трихомоніазу
- • мікроскопія виділень із чоловічих та жіночих статевих органів;
- • посів виділень із сечостатевих органів;
- • проведення полімеразної ланцюгової реакції на визначення ДНК збудника трихомоніазу в зразках виділень.
Лікування трихомоніазу
Лікування трихомоніазу має проводитися не лише у хворої людини, яка має типові симптоми захворювання, але і в статевого партнера, оскільки він може бути носієм збудника захворювання і при тому не мати жодних ознак хвороби.
Оскільки збудник відноситься до групи паразитів, необхідним є застосування антипротозойних препаратів.
Через наявні ознаки запалення та часте приєднання бактеріальної флори на фоні місцевої імуносупресії, виникає необхідність у застосовуванні антибактеріальних препаратів.
Збудник спричиняє зниження місцевого імунітету, завдяки чому відбувається активація умовно патогенної мікрофлори, це є показом до призначення препаратів, які підвищують опірність та захисні сили організму. На період лікування, лікарі рекомендують уникати статевого життя, а після пройденого курсу лікування слід здавати аналізи для контролю з метою виявлення збудника трихомоніазу.
Чим небезпечний трихомоніаз?
Цей вид сечостатевої інфекції є дуже поширеним, особливо у молодих людей репродуктивного віку, а саме у жінок, оскільки живлення паразиту відбувається завдяки глікогену, що синтезується під дією естрогенів. Існує думка, що Trichomonas vaginalis є умовно патогенним мікроорганізмом і його активізація із маніфестацією захворювання відбувається за умови зниження місцевого імунітету. Захворювання є досить чутливим до лікування та не становить значної загрози для життя та здоров’я, але не у всіх випадках. У випадку недотримання режиму лікування та рекомендацій лікаря у боротьбі з трихомоніазом, може виникати ранній рецидив захворювання.
Наявність трихомоніазу є додатковим фактором ризику та фоном для приєднання інших додаткових інфекційних захворювань, зокрема таких як СНІД та ВІЛ.
Профілактичні заходи щодо попередження захворювання трихомоніаз
- Навіть при відчутті повного фізичного здоров’я та відсутності будь-якого дискомфорту, необхідними щорічні профілактичні огляди як для жінок так і для чоловіків.
- При виявленні в себе ознак цього захворювання, обов’язково слід обстежити статевого партнера, оскільки він може бути носієм збудника інфекції.
- Для того аби підвищити опірність вашого організму в цілому, а до збудника трихомоніазу зокрема, необхідним є здорове, збалансоване, вітамінізоване харчування, здоровий сон та відпочинок, загартовування організму.
- Вчасне лікування супутньої патології, яка також може негативно впливати на захисні сили організму.
Лікарі медичного центру “Салютас” наполегливо рекомендують Вам бути уважними та відповідальними до стану власного здоров’я, вчасно звертатися до лікаря за медичною допомогою та не нехтувати профілактичними оглядами.