Гастрит — хронічний запальний процес, який локалізується у слизовій оболонці шлунка. Хвороба характеризується рецидивуючим перебігом і поступово призводить до витончення слизової оболонки. Наслідком цього є порушення виділення соляної кислоти, пепсину, а також розлад моторики.
Серед провокуючих факторів слід відзначити:
- ● погане харчування (нерегулярний прийом їжі, раціон з великою кількістю гострих страв, продуктів з барвниками, газованих напоїв);
- ● тютюнопаління;
- ● обтяжена спадковість;
- ● інфекційне ураження Хелікобактер пілорі;
- ● тривалий прийом препаратів, які подразнюють слизову шлунка;
- ● радіаційний вплив;
- ● зловживання алкоголем.
Як запідозрити?
Звернутися за консультацією до гастроентеролога слід за появи таких симптомів, як:
- ● Больові відчуття в зоні епігастрію (проекції шлунка на черевну стінку). Біль часто з’являється, або відразу після їжі, або через 1 годину.
- ● Порушення процесу перетравлення, що супроводжується нудотою, дискомфортом у животі, відрижкою, погіршенням апетиту.
- ● Зниження маси тіла.
- ● Розлад синтезу вітамінів.
За відсутності своєчасного лікування, захворювання може набувати злоякісного характеру, коли витончені клітини слизової оболонки шлунка змінюють свою структуру. Ускладненнями гастриту також може стати виразкове ураження шлунка, залізодефіцитна анемія, дефіцит вітамінів групи В, кровотеча, різні форми порушень травної функції.
Діагностичний процес
Перший етап діагностики гастриту включає ретельне опитування пацієнта, в процесі якого лікар дізнається скарги, час появи симптомів хвороби, їх вираженість. Далі вивчається анамнез життя пацієнта (особливості професії, харчового раціону, наявність супутніх хронічних хвороб), ознайомлення зі способом життя, захворюваннями у родичів, що необхідно для виключення спадкової обтяженості.
Другий етап діагностики — це проведення ендоскопічного дослідження. Так, для виконання фіброгастродуоденоскопії потрібен спеціальний інструмент (ендоскоп). Він оснащений камерою, завдяки чому лікар має можливість в режимі онлайн оглянути внутрішню оболонку стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, оцінити зовнішній вигляд слизової оболонки, виявити змінені ділянки, взяти біопсію (шматочок тканини) для проведення гістологічного дослідження.
Ще одним методом діагностики є ph-метрія, за допомогою якої можна визначити кислотність шлункового соку. pH-метрію можна виконати при фіброгастродуоденоскопії, а також реєструвати її добові зміни через назальний зонд, розташований у шлунку. За результатами діагностики вдається оцінити ступінь секреції соляної кислоти, проаналізувати вираженість трофічних процесів.
У деяких випадках лікар може призначити рентгенологічне дослідження з контрастною речовиною. Щодо лабораторних аналізів, ультразвукового дослідження, вони мають допоміжний характер і застосовуються при диференціальній діагностиці у непростих випадках.
Лікувальні напрямки
Лікувальна тактика визначається з урахуванням результатів діагностики і може включати:
- ● призначення дієтичного харчування;
- ● антибіотики;
- ● спазмолітичні засоби;
- ● ферментативні препарати;
- ● блокатори протоної помпи;
- ● препарати вісмута;
- ● прокінетики.
Скласти правильну лікувальну схему може лише кваліфікований лікар-гастроентеролог. За цією допомогою можна звернутися до медичного центру Salutas.