Запаморочення: як відрізнити небезпечні симптоми від нешкідливих

Причини запаморочення

Запаморочення — одна з найпоширеніших скарг у неврології. За статистикою, хоча б раз у житті це відчуття переживає майже кожна людина. Воно може проявлятися як легка нестійкість, «пливення» навколишніх предметів, відчуття обертання або неможливість втримати рівновагу. Запаморочення часто сприймають як дрібну незручність — «перечекаю, пройде». Та насправді воно може бути симптомом як безпечних, так і дуже серйозних станів, включно з інсультом. Саме тому важливо розуміти, коли запаморочення — нешкідлива реакція організму, а коли — привід для негайного звернення по медичну допомогу.

У цій статті розглянемо основні види запаморочення, їхні причини, небезпечні сигнали та правила поведінки, коли напад виникає раптово.

Чому виникає запаморочення

Запаморочення — це не хвороба, а симптом. Воно виникає, коли мозок отримує суперечливі або неповні сигнали від систем, що відповідають за орієнтацію у просторі:

  • • вестибулярного апарату у внутрішньому вусі
  • • зору;
  • • пропріоцепції — сигналів від м’язів та суглобів;
  • • кровопостачання мозку;
  • • нервової системи загалом.

Коли хоча б одна з цих систем порушується, мозок не може правильно інтерпретувати, де знаходиться тіло — і людина відчуває запаморочення.

Види запаморочення: чому це важливо

Медики умовно ділять запаморочення на дві великі групи: системне (істинне) та несистемне. Відрізнити їх дуже важливо, бо вони мають різні причини й ризики.
1. Системне (істинне) запаморочення
Його також називають вестибулярним.

Ознаки:

Навколишні предмети обертаються.

  • • Земля «йде з-під ніг».
  • • Виникає нудота, блювання.
  • •  З’являється пітливість, блідість.
  • • Підсилюється при поворотах голови.

Системне запаморочення найчастіше пов’язане з порушеннями внутрішнього вуха або вестибулярного нерва.
Основні причини:

  • • доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ);
  • • хвороба Меньєра;
  • • лабіринтит;
  • • неврит вестибулярного нерва;
  • • отити;
  • • травми внутрішнього вуха.

Ці стани неприємні, але зазвичай не несуть загрози життю.

2. Несистемне запаморочення

Відчуття:

  • • нестійкість, хиткість тіла;
  • • запаморочення при вставанні;
  • • «ватність» у голові;
  • • відчуття, ніби людина ось-ось знепритомніє.

Цей тип запаморочення частіше повʼязаний з проблемами серцево-судинної системи або мозкового кровообігу.
Можливі причини:

  • • різке падіння артеріального тиску;
  • • аритмія;
  • • анемія;
  • • зневоднення;
  • • гіпоглікемія;
  • • шийний остеохондроз і порушення кровообігу;
  • • стрес та панічні атаки;
  • • побічні реакції ліків.

І серед них є стани, які можуть бути небезпечними.

Коли запаморочення — нешкідливе

Запаморочення часто має тимчасовий характер і не свідчить про серйозну хворобу.
Нешкідливі причини:

Різка зміна положення тіла — наприклад, швидке підняття з ліжка.

  • • Тривале голодування.
  • • Втома, недосипання.
  • • Стрес.
  • • Перенапруження очей.
  • • Довге перебування в душному приміщенні.
  • • Легка дегідратація.
  • • Невелике падіння тиску (особливо у людей з низьким АТ).

Такі епізоди зазвичай швидко минають після відпочинку, ковтка води або спокійного дихання.

Симптоми, які повинні насторожити

Є ситуації, коли запаморочення може бути ознакою небезпечних неврологічних або судинних порушень. У таких випадках зволікати не можна.
1. Раптове сильне запаморочення у поєднанні з іншими симптомами

  • • оніміння або слабкість в руці чи нозі;
  • • порушення мови;
  • • перекошення обличчя;
  • • раптовий сильний головний біль.

Це можуть бути ознаки інсульту. Негайно викликайте швидку!
2. Втрата свідомості або стан близький до непритомності

Так проявляється:

  • • аритмія;
  • • сильна гіпотонія;
  • • крововтрата;
  • • гострі серцеві стани.

3. Запаморочення після травми голови чи шиї
Може свідчити про струс мозку, пошкодження вестибулярного нерву або шийні травми.
4. Запаморочення з нудотою, яке триває кілька годин поспіль

Це може бути:

  • • вестибулярний неврит;
  • • лабіринтит;
  • • серйозні порушення мозкового кровообігу.

5. Двоїння в очах, порушення координації, похитування при ходьбі
Такі симптоми характерні для ураження мозочка або стовбура мозку — станів, що потребують термінової діагностики.
6. Тривале або повторюване запаморочення без очевидної причини

Це може бути і серцевий розлад, і анемія, і захворювання внутрішнього вуха — визначити причину може лише лікар.

Доброякісне позиційне запаморочення (ДППЗ): найпоширеніша причина

Це одна з найчастіших, але відносно безпечних причин істинного запаморочення. Виникає через те, що маленькі кристали кальцію у внутрішньому вусі потрапляють не туди, куди потрібно.

Ознаки:

  • • короткі епізоди запаморочення (до 1 хвилини);
  • • виникають при повороті голови, нахилі, вставанні з ліжка;
  • • відсутність головного болю та інших неврологічних симптомів.

ДППЗ лікується спеціальними позиційними маневрами (маневр Еплі), які проводить невролог або ЛОР.

Запаморочення при остеохондрозі

Порушення в шийному відділі хребта можуть стискати судини, що постачають кров до мозку. У такому разі запаморочення супроводжується:

  • • болем у шиї;
  • • обмеженням рухливості;
  • • головним болем;
  • • шумом у вухах.

Лікування включає фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, контроль постави.

Запаморочення та тривожні розлади

Панічні атаки й тривожні стани часто викликають відчуття «нестійкості». Людині здається, що вона зараз впаде, хоча істинного вестибулярного порушення немає. Додаються:

  • • серцебиття,
  • • пітливість,
  • • відчуття нестачі повітря,
  • • страх.

Таке запаморочення не пов’язане з внутрішнім вухом, а є наслідком гіпервентиляції та вивільнення адреналіну.

Діагностика: як зрозуміти, що саме спричинило запаморочення

Лікар може призначити

  • • неврологічний огляд;
  • • отоскопію, оцінку вестибулярної функції;
  • • аналіз крові (на анемію, глюкозу, електроліти);
  • • ЕКГ або холтер;
  • • УЗД судин шиї;
  • • МРТ або КТ у складних випадках.

Тільки комплексний аналіз дозволяє точно відрізнити нешкідливу причину від небезпечної.

Що робити, коли раптово паморочиться голова

  1. Сядьте або ляжте, щоб уникнути падіння.
  2. Зосередьте погляд на одній нерухомій точці.
  3. Повільно та рівномірно дихайте.
  4. Не робіть різких рухів головою.
  5. Випийте трохи води.
  6. Якщо запаморочення триває більше 10–15 хвилин, з’являється слабкість, оніміння, порушення мови — викликайте швидку.

Коли необхідно звернутися до невролог

Зверніться до лікаря, якщо:

  • • запаморочення повторюється регулярно;
  • • з’являється без причини;
  • • триває довше ніж кілька хвилин;
  • • супроводжується шумом у вухах, погіршенням слуху;
  • • поєднується з головним болем чи болем у шиї;
  • • виникає після травми.

Рання діагностика дозволяє уникнути ускладнень і підібрати ефективне лікування.

Запаморочення — це не завжди знак небезпеки, але й не симптом, який варто ігнорувати. Багато його причин є відносно безпечними, як от стрес чи зміна положення тіла. Але є й такі, що потребують негайної медичної допомоги — від порушень мозкового кровообігу до серцевих станів.

Щоби відрізнити небезпечні симптоми від нешкідливих, важливо уважно ставитися до свого стану: оцінювати супутні прояви, пам’ятати про фактори ризику, не зволікати з консультацією лікаря.

Правильна діагностика та своєчасне лікування допоможуть повернути стабільність, зменшити страх та знову відчути впевненість у кожному кроці.