Остеоартроз, також відомий як дегенеративний артроз, — одне з найпоширеніших захворювань суглобів, яке уражає мільйони людей по всьому світу. Це хронічне захворювання, яке поступово пошкоджує суглоби і може призвести до значного обмеження функцій та болю. У цій статті ми розглянемо причини, симптоми, методи діагностики та лікування остеоартрозу.
Остеоартроз може розвиватися з різних причин. Найпоширеніші фактори, які сприяють розвитку захворювання, включають:
- Природнє старіння: старіння організму є одним з основних факторів ризику розвитку остеоартрозу. З віком суглоби підлягають зношуванню і поступово втрачають свою пружність.
- Генетична схильність: Деякі люди можуть мати схильність до розвитку остеоартрозу через спадкові фактори. Якщо у вашої сім’ї були випадки цього захворювання, ви можете мати підвищений ризик його розвитку.
- Травми та перевантаження: Попередні травми суглобів, особливо якщо їх не вдалося належним чином вилікувати, можуть сприяти розвитку остеоартрозу. Постійне перевантаження суглобів, таке як підвищена фізична активність або професійна діяльність, також може посилити ризик захворювання.
Хто в групі ризику
- • Люди похилого віку: Зі зростанням віку ризик розвитку остеоартрозу зростає. Старіння суглобів і зношування хрящової тканини є природними процесами, які можуть сприяти розвитку захворювання.
- • Жінки: Жінки мають більш високу ймовірність розвитку остеоартрозу порівняно з чоловіками. Це може бути пов’язано з гормональними факторами, зокрема зі змінами, які відбуваються під час менопаузи.
- • Ожиріння: Люди з надмірною вагою або ожирінням мають підвищений ризик розвитку остеоартрозу. Зайвий навантаження на суглоби може сприяти пошкодженню хрящової тканини.
- • Сімейна історія: Якщо у вашої сім’ї були випадки остеоартрозу, у вас може бути підвищений ризик його розвитку. Генетичні фактори можуть грати роль у схильності до захворювання.
- • Попередні травми: Люди, які мали травми суглобів у минулому, особливо якщо вони не були належним чином вилікувані, можуть бути більш схильні до розвитку остеоартрозу у цих суглобах.
- • Професійна діяльність: Певні види професійної діяльності, які передбачають постійне навантаження на суглоби або повторні рухи, можуть підвищити ризик розвитку остеоартрозу.
Остеоартроз може проявлятися різними симптомами, які зазвичай поступово збільшуються в процесі розвитку хвороби.
Основні симптоми остеоартрозу включають:
- Біль: Люди з остеоартрозом можуть відчувати біль у суглобах, особливо після фізичного напруження або тривалого перебування в одному положенні.
- Рухливість суглобів може бути обмежена.
- Спухлість: Запалення суглобів може призводити до спухлості, що викликає набряк і незручність.
- Кульгавість: У випадках, коли суглоби недостатньо функціонують, люди можуть почати ковзати або кульгати.
Діагностика остеоартрозу зазвичай включає:
- Медичний огляд: Лікар проводить фізичний огляд суглобів, оцінює рухливість і проводить пальпацію для виявлення специфічних ознак захворювання.
- Рентгенологічне дослідження: Рентгенівський знімок може допомогти визначити наявність змін у структурі суглобів, таких як зниження щільності кісток, нарощування кісткових наростів або зміни в суглобових поверхнях.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Це дослідження може надати детальну інформацію про структуру та стан м’яких тканин суглобів, таких як хрящі, зв’язки та сухожилля.
Лікування остеоартрозу спрямоване на зменшення болю, поліпшення функції суглобів та запобігання прогресуванню захворювання.
Основні методи лікування остеоартрозу включають:
- Фізична активність: Регулярні фізичні вправи, які спрямовані на зміцнення м’язів і поліпшення гнучкості суглобів, можуть бути корисними. Фізіотерапевт може розробити індивідуальну програму вправ для кожного пацієнта.
- Зміна життєвого стилю: Збалансована харчова дієта, збереження здорової ваги та уникнення шкідливих звичок, таких як куріння, можуть позитивно впливати на хворобу.
- Медикаментозне лікування: Нестероїдні протизапальні препарати можуть бути призначені для зменшення болю. Крім того, хондропротектори, такі як глюкозамін та хондроїтин можуть допомогти поліпшити стан хрящової тканини.
- Хірургічне втручання: У важких випадках, коли інші методи лікування не приносять позитивних результатів, може бути розглянуто
хірургічне втручання, таке як ендопротезування суглоба.
У кожного пацієнта можуть бути індивідуальні особливості, тому важливо звернутися до лікаря для отримання точної діагностики та розробки плану лікування, який найкраще відповідає вашому стану.