Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — найпоширеніші серед заразних хвороб людини. Це велика група інфекцій, при яких уражаються ті чи інші відділи органів дихання. Раніше вважали, що такі хвороби бувають внаслідок простуди. Тепер встановлено, що ГРВІ заразні і виникають при потраплянні на слизові оболонки дихальних шляхів збудників, здебільшого вірусів.
За останні 20-25 років стало відомо понад 100 вірусів, які можуть спричинити ГРВІ у людини.
Коли ГРВІ поширюється серед великих груп населення однієї або кількох країн, мова йде про епідемію, а якщо за короткий час він уражає населення багатьох країн світу або навіть людей усієї земної кулі, — про пандемію.
Пандемія — це поширення інфекційного захворювання на території країни, сусідніх держав у багатьох країнах світу та континентах. Для пандемії характерним є відсутність колективного імунітету серед населення, ефективних методів лікування та профілактики.
Сьогодні ми спостерігаємо пандемію COVID-19. Коронавірусна інфекція та захворювання COVID – 19 — це далеко не перша пандемія в історії людства.
До найвідоміших пандемій в історії відносять: чуму, холеру, грип (іспанка) та коронавірусну хворобу 2019.
Чума — це інфекційне захворювання, що характеризується вираженою загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла, геморагічним синдромом, ураженням легень та лімфатичної системи, утворенням бубонів. Для чуми характерна дуже висока летальність. Чума здатна до надзвичайно швидкого поширення серед людей, оскільки має кілька шляхів передачі. Збудник чуми, бактерія Yersinia pestis, відноситься до біологічних агентів, які офіційно визнані як чинник біологічної зброї.
Існують дані про три пандемії чуми у різні періоди, остання відбулася у 1855 році. Усі три пандемії супроводжувалися значними втратами серед населення, внаслідок пандемії чуми загинуло більше людей, ніж під час усіх війн разом взятих. Досліджуючи історію пандемії чуми, можна зробити висновок, що кількість тих, хто захворів і помер, прямопропорційно залежить від протиепідемічних заходів в осередках інфекції та ефективності лікування. Під час другої та третьої пандемії, в силу розвитку наукових знань, було очевидним, що розмежування хворих та здорових осіб призводить до зменшення поширення інфекції. Вже під час третьої пандемії проводили комплекс заходів з ізоляції хворих та тих осіб, що були в контакті з хворою людиною. Були створені спеціальні протичумні бригади, завданням яких було знищення речей, що належали хворим та проведення санітарно-гігієнічних заходів серед населення. Усі ці фактори дали можливість контролювати захворювання та ліквідувати чуму.
Холера — це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі. Типовими симптомами холери є виражена діарея, що призводить до тяжкого зневоднення організму з порушенням водно-сольового обміну та розладами гемодинаміки. В історії відомо про сім пандемій холери, які супроводжувалися великими втратами серед населення, остання пандемія була у 1926 році. Через легкий шлях передачі інфекції, міграцію населення та недотримання санітарно-гігієнічних норм, епідемія набувала дуже швидкого поширення. Зменшення поширеності та контроль над пандемією відбулися завдяки впровадженню стратегії втручання. Ця стратегія полягала у забезпеченні швидкого доступу хворого до лікування, обмеження поширення хвороби, знезараження води, санітарно-просвітницька робота серед населення щодо норм гігієни, обробки продуктів харчування.
ГРВІ завдавали великого горя людству з давніх часів. Ще з V ст. до н.е. збереглись відомості про раптове швидке поширення хвороби серед населення кількох країн, причиною якого, цілком ймовірно був вірус грипу.
В Європі за епідемію грипу можна вважати вперше описані у 1173 році масові захворювання людей з ураженням дихальних шляхів. За короткий період вони охопили населення багатьох країн. За минулі 250 років було 10 пандемій грипу, переважна більшість їх виникала в холодну пору року і лише 2 – влітку.
Велика пандемія грипу, іспанський грип, була в 1918-1919 р.р. почалась вона на півночі Китаю, звідки через Америку та Іспанію поширилася на всю Європу. За 6 місяців люди всієї земної кулі перехворіли на грип. Загальна кількість захворювань за період цієї пандемії склала близько 25% кількості населення і смертність була високою. Втрати від іспанки втричі перевищували кількість загиблих протягом 51 місяця Першої світової війни і дорівнювали від 50-ти до 100 млн. осіб. На думку дослідників, причиною такої високої розповсюдженості захворювання та смертності були важкі повоєнні часи, що зумовили загальне виснаження населення, недоїдання, переповнені лікарні та табори, незадовільні санітарні умови. Ці фактори спричиняли розвиток бактеріальної суперінфекції, від чого найчастіше і помирали заражені вірусом іспанського грипу. Завершення пандемії іспанського грипу пов’язують із декількома причинами. Перша – це мутація вірусу з часом. Тобто вірус мутував з більш агресивної форми в менш агресивну, яка легко переносилася організмом. Друга теорія – це ефективніше лікування ускладнень, зокрема ефективне лікування пневмонії у заражених вірусом. Також сюди відносять ретельнішу гігієну, дотримання санітарних норм та ізоляція хворих.
Пандемія коронавірусної інфекції та хвороби COVID-19 почалася у грудні 2019 року у Китаї та триває до теперішнього часу. Шлях передачі — повітряно-краплинний. Типовими симптомами захворювання є підвищення температури тіла та сухий кашель. Причиною смерті при захворюванні є респіраторний дистресс-синдром та пневмонія. Специфічного лікування немає. Єдиними заходами профілактики поширеності захворювання є обмежувальні заходи, ізоляція хворих та осіб, що перебували у контакті з хворими. Країни, де рівень захворюваності починає знижуватися або зберігається досить низьким, діляться досвідом, який полягає в обмеженості контактів серед населення.
Підсумовуючи, можна сказати, що пандемії та епідемії відомі історії ще з часів єгипетських фараонів, але якщо уважно дослідити хронологію виникнення пандемій, можна побачити збільшення інтервалів між спалахами та динаміку зменшення кількості жертв. Це наштовхує на висновки, що здоровий глузд, освіченість та законослухняність можуть брати ситуацію під контроль.