Ревматоїдний артрит – захворювання, при якому уражаються суглоби та спостерігається запальний процес у внутрішніх органах. Це автоімунне захворювання, що розвивається на тлі порушень у функціонуванні імунної системи.
Причини хвороби невідомі. Спеціалісти припускають, що каталізаторами виступають віруси та бактерії. Запустити розвиток хвороби можуть травми, алергічні реакції. Захворювання також провокують гормональні перебудови у жінок, тривале переохолодження, робота на шкідливих виробництвах, сильний стрес.
Хвороба частіше вражає жінок віком від 35 до 55 років. У чоловіків, за статистикою, патологія зустрічається втричі рідше і старшому віці.
Симптоми
Часто початкові симптоми сприймаються як наслідки застуди, хронічної втоми або авітамінозу. Варто звернутися до лікаря-ревматолога за появи таких симптомів:
- • постійна м’язова слабкість;
- • зниження ваги;
- • набряки та почервоніння в ділянці суглобів;
- • підвищена стомлюваність;
- • скутість суглобів вранці протягом години і більше, що пропадає протягом дня;
- • збільшення лімфовузлів;
- • незначне підвищення температури;
- • пітливість;
- • болі в суглобах ночами або в момент прокидання;
- • оніміння кінцівок.
Особливість ревматоїдного артриту у тому, що частини тіла уражаються симетрично. Запалення охоплює саме парні суглоби кінцівок. З розвитком хвороби відзначаються такі специфічні ознаки:
- • При артритах виникають суглобові деформації. Вони виникають через м’язові контрактури, тобто обмеження рухів у зчленуваннях.
- • Спостерігаються суглобові девіації. Це стани, у яких суглоб зсувається щодо серединної осі.
- • Через зміни в нервовій системі в руках і ногах відчувається свербіж, оніміння, мерзлякуватість.
- • Спочатку уражаються дрібні суглоби, потім великі.
- • При тяжкій стадії ревматоїдного артриту розвиваються анкілози, через які суглоби стають нерухомими.
- • У ранкові години пацієнти відзначають біль та кульгавість суглобів.
- • Під шкірою у місцях згинання з’являються щільні ревматичні підшкірні вузлики.
- • При частих загостреннях патологія поширюється внутрішні органи, викликаючи вторинні порушення у роботі серця, нирок, легенів, кишечника тощо.
Діагностика
Після збору анамнезу призначаються аналізи крові, а саме:
- • загальний аналіз крові розгорнутий.
- • ревмопроби кількісно (СРП, РФ, АСЛО, серомукоїд);
- • антитіла IgG до циклічного цитрулінового пептиду та віментину.
- • HLA B27.
Проводяться рентгенологічні дослідження, а саме рентгенографія кистей рук.
Додаткові інструментальні дослідження призначаються в таких випадках:
- • скутість рухів у ранковий час доби;
- • діагностований артрит суглобів кисті;
- • наявність ревматоїдних вузликів;
- • наявність артриту у більш ніж двох суглобах;
- • виявлення ревматоїдного фактора у сироватці крові;
- • симетричний артрит;
- • зміни, виявлені внаслідок рентгенологічного дослідження.
Лікування
Комплексне лікування ревматоїдного артриту полягає у застосуванні:
- • дієти;
- • медикаментозної терапії;
- • фізіопроцедур;
- • хірургічних втручань.
Лікар-ревматолог призначає особливу дієту. Після того як загострення пройшло, через півтора-два тижні, можна збільшити кількість солі та рідини. У період неактивної фази артриту буде корисно дотримуватись білкової дієти з кількістю білка не менше 80-90 гр на добу. А ось від простих вуглеводів і кофеїновмісних напоїв краще відмовитися зовсім.
Медикаментозне лікування залежить від стадії захворювання та підбирається індивідуально для кожного пацієнта. Використовується базисна терапія із застосуванням метотрексату, гідроксихлорохінів, метилпреднізолону та терапія нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) такими як целекоксиб, мелоксикам, німесулід тощо. Сучасним лікуванням ревматодного артриту є застосування біологічної терапії анти- TNFa препаратами (інфліксімаб, адалімумаб, устекінумаб тощо).
Хірургічне лікування показано у тих випадках, коли медикаментозна терапія неефективна.
Ревматоїдний артрит на ранніх стадіях піддається лікуванню за умови суворого виконання пацієнтом усіх призначень лікаря.
Артрит у дітей
Артрити у дітей розвивається внаслідок впливу як внутрішніх, і зовнішніх чинників. Найчастіше хвороба розвивається на тлі наступних ситуацій:
- • Перенесені вірусні чи бактеріальні інфекції.
- • Аутоімунні порушення.
- • Травми та оперативні втручання з порушенням правил асептики та антисептики.
- • Генетична схильність.
- • Механічне пошкодження внутрішньосуглобових тканин на тлі ожиріння, надто інтенсивних занять спортом та підйом дитиною непомірних тяжкостей.
Артрит у дітей – патологія, яка потребує комплексного лікування. Крім усунення больового синдрому, перед лікарем-ревматологом стоїть завдання нормалізувати функцію імунної системи пацієнта і запобігти переходу хвороби в хронічну стадію в тих випадках, коли це можливо.
Консервативне лікування
Незалежно від типу артриту консервативна терапія спрямована на вирішення наступних завдань:
- • усунення болю та запалення в уражених суглобах;
- • виведення з організму продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, що спричинили хворобу;
- • оптимізація функції імунної системи;
- • відновлення функції ураженого суглоба;
- • запобігання розвитку контрактур та деформацій.
Досягти цих цілей за допомогою лише медикаментів не завжди можливо. Тому ревматологи використовують комплексний підхід.
- • Протизапальні препарати. Вони включають як звичайні нестероїдні протизапальні засоби, і гормони.
- • Фізіотерапія — УХЧ, магнітотерапія, ультразвук.
- • Масаж та ЛФК.
- • Бальнеотерапія, санаторно-курортне лікування.
Комплексний вплив на уражені суглоби зокрема й організм загалом сприяють активації внутрішніх захисних механізмів і, отже, швидше відновлення суглобів. При своєчасному зверненні до лікаря вдається впоратися із хворобою та запобігти розвитку ускладнень.
Операції в дитячій практиці проводяться вкрай рідко. Вони показані лише при органічній деформації суглобів та стійких контрактурах.