Спондильоз: лікування та діагностика

Профілактика спондильозу

Спондильоз — це захворювання хребта, яке характеризується дегенеративними змінами у хребтовому стовпі та суглобах між хребцями. Ця патологія часто виникає внаслідок природного старіння організму та зношування хребців, але також може бути спричинена травмами, надмірним стресом на хребет чи генетичними факторами.

Що таке спондильоз?

Спондильоз — хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, що впливає на міжхребцеві диски та суглоби, викликаючи їх знос та втрату еластичності.

Класифікація спондильозу

  1. Стадія 1 (початкова). Дрібні пошкодження хрящової тканини, можливо, з’являються перші ознаки болю при деяких рухах.
  2. Стадія 2 (прогресуюча). Збільшення дегенерації хрящової тканини, можливо, з’являється біль та обмеження руху.
  3. Стадія 3 (розвинена). Виражені дегенеративні зміни, що призводять до серйозного болю, обмеження руху.

Етіологія захворювання

Головні причини розвитку спондильозу включають:

  • • Старіння: природне зношування хребцевого стовпа з віком.
  • • Травми: пошкодження хребта та суглобів через травму або несприятливе фізичне навантаження.
  • • Генетика: спадковість може впливати на схильність до розвитку спондильозу.
  • • Несприятливі умови праці: сидяча або стояча робота, яка може призводити до перевантаження хребта.

Патогенез

Спондильоз розвивається внаслідок дегенеративних процесів, таких як зменшення кількості хрящової тканини, утворення остеофітів (кісткових наростів) та розладів структури міжхребцевих дисків.

Клінічні прояви

  1. Біль: найчастіше виникає в області пошкодження, може бути гострим або хронічним.
  2. Обмеження рухів: зменшення гнучкості та обмеження руху в уражених відділах хребта.
  3. Спинномозкова невралгія: при ураженні нервів може виникнути біль та оніміння у відповідних ділянках тіла.

Ускладнення

  1. Грижа міжхребцевого диска: у випадках серйозної дегенерації може виникнути грижа диска.
  2. Стеноз спинномозкового каналу: стискання спинного мозку може призвести до болю та проблем із здатністю ходити.

Діагностика

Основні етапи діагностики:

  1. Рентгенографія: для визначення ступеня дегенерації та наявності остеофітів.
  2. Магнітно-резонансна томографія (МРТ): детальне зображення структур хребта та суглобів.
  3. Комп’ютерна томографія (КТ): допомагає в оцінці структур хребта та виявленні остеофітів.

Лікування

У першу чергу призначається медикаментозна терапія. Лікар призначає протизапальні препарати та ліки, що зменшують біль. Також рекомендована фізіотерапія — вправи для зміцнення м’язів та покращення гнучкості. У випадку серйозних ускладнень рекомендоване оперативне втручання.

Профілактика спондильозу

З метою профілактики потрібна:

  1. Фізична активність: регулярні фізичні вправи для зміцнення м’язів та утримання гнучкості.
  2. Правильна постава: уникати довгих періодів сидіння чи стояння в неправильній позі.
  3. Контроль загрузки: уникання надмірного фізичного навантаження на хребет.

Спондильоз — це хронічне захворювання, тому важливо вчасно виявляти його ознаки та проводити комплексне лікування для збереження функціональності хребта та попередження ускладнень.