Тиреоїдит – це запалення тканини щитоподібної залози, спричинене інфекційними агентами або автоімунним запальним процесом. Тиреоїдити можуть проявлятися у вигляді гіпертиреозу із підвищенням функції щитоподібної залози, або навпаки у вигляді гіпотиреозу з зниженням функції щитоподібної залози.
Види тиреоїдитів:
- • Гострий тиреоїдит. Зазвичай цей вид тиреоїдиту спричинений потраплянням в організм інфекційного агента із розвитком бурхливої симптоматики. Часто причиною гострого гнійного тиреоїдиту є гнійний запальний процес у сусідніх органах шиї. Симптомами гнійного тиреоїдиту є: виражений біль в ділянці залози, підвищення температури тіла, озноб, симптоми ураження інших органів. Найчастіше при гострому гнійному тиреоїдиті функція залози не порушена, при ультразвуковому дослідженні відмічається знижена неоднорідна ехогенність, при пункції буде гнійний ексудат. Гострі тиреоїдити також можуть виникати внаслідок дії медикаментів, опромінення, а також після грубої необережної пальпації.
- • Підгострий тиреоїдит. Підгострий тиреоїдит іншими словами називають тиреоїдитом Кервена. Цей вид тиреоїдиту характеризується запаленням щитовидної залози із загальноклінічними проявами запального процесу в організм і при тому спостерігаються ознаки тиреотоксикозу. Тиреоїдит Кервена найчастіше анамнестично пов’язаний із перенесеною гострою респіраторною інфекцією 1-2 тижні перед маніфестацією захворювання. Симптоматично відзначаються загально-клінічні симптоми такі як: підвищення температури тіла, збільшення та болючість на дотик щитоподібної залози. Клінічні ознаки тиреотоксикозу із пришвидшеним серцебиттям, підвищеною пітливість, емоційною лабільністю.
- • Аутоімунний тиреоїдит або тиреоїдит Хашімото – це неінфекційне запалення щитоподібної залози із хронічним перебігом. Типовими ознаками захворювання є хронічний повільнопрогресуючий перебіг з схильністю до гіпотиреозу. Типовою лабораторною ознакою аутоімунного тиреоїдиту є підвищення рівня АТПО (антитіл до тиреопероксидази).
- • Тиреоїдит Ріделя відноситься до рідкісних форм тиреоїдиту, при яких відбувається заміщення власної тканини щитовидної залози, сполучною тканиною. Типовою ознакою даного виду тиреоїдиту, є ніби спаювання залози з сусідніми структурами, її знерухомлення та значна щільність при пальпації. Етіологія тиреоїдиту Ріделя остаточно не встановлена, хоча існують гіпотези по генетичну детермінованість, як наслідок тиреоїдиту Хашімото, тощо. Тиреоїдит Ріделя є дуже повільнопрогресуючим захворюванням з слабковираженою симптоматикою, особливо на ранніх стадіях захворювання. На початковій стадії хвороба може перебігати у вигляді еутиреозу, гіпо- або гіпертиреозу, але часом, коли тканина залози є повністю заміщена сполучною тканиною відбувається розвиток прогресуючого гіпотиреозу.
- • Післяпологовий тиреоїдит. Це специфічний вид тиреоїдиту, котрий виникає у післяпологовому періоді, а саме через 1-3 місяці. При післяпологовому тиреоїдиті відбувається лімфоцитарна інфільтрація щитоподібної залози. Клінічно, характерними ознаками є чергування періодів тиреотоксикозу із гіпотиреозом. При проведенні ультразвукової діагностики щитоподібної залози, візуалізується її помірне збільшення. Функція залози, як правило відновлюється через кілька місяців.
Діагностика тиреоїдитів
- Огляд у лікаря ендокринолога.
- Ультразвукова діагностика щитоподібної залози із візуалізацією щитоподібної залози, визначенням її структури, ехогенності, наявності вузлів та конгломератів. Огляд шийних лімфатичних вузлів.
- Аналіз крові з визначенням рівня: тиреотропного гормону, тироксину, трийодтироніну, антитіла до пероксидази, антитіла до тиреоглобуліну, кальцитонін.
- Сцинтиграфічне дослідження щитоподібної залози показує дуже низьку накопичувальну здатність.
- Пункційна біопсія із цитологічним дослідженням.
Лікування тиреоїдиту
Лікувальна тактика при тиреоїдиті залежить від патогенезу та клінічних проявів захворювання. При гострому гнійному тиреоїдиті лікар ендокринолог призначить курс антибіотикотерапії, якщо утворився абсцес, показаним буде оперативне втручання із видаленням гнійного ексудату. Частим є застосування глюкокортикостероїдів та препаратів, які мають здатність знизити рівень гормонів щитоподібної залози, це зазвичай застосовують при тиреотоксикозі. Якщо тиреоїдит супроводжується зниженням функції щитоподібної залози, застосовують замісну гормональну терапію під контролем рівня гормонів щитоподібної залози. Паралельним є застосування симптоматичних препаратів, для полегшення загального стану пацієнта.
Вищеописані поради є для ознайомлення, оскільки лікування патології органів ендокринної системи, а зокрема щитоподібної залози має проводити виключно лікар ендокринолог.
У медичному центрі “Салютас” Ви маєте можливість отримати кваліфіковану консультацію лікаря ендокринолога та пройти всі необхідні додаткові обстеження щитоподібної залози, записуйтеся на консультацію, будемо раді Вам допомогти.