Тонзилектомія: покази і протипокази

Показання до тонзилектомії

Тонзилектомія – це повне видалення піднебінних мигдаликів. Піднебінні мигдалики є органом імунної системи, що мають свого роду бар’єрну функцію на шляху проникнення інфекції в організм через ніс та рот.

Але, за умов коли розвивається хронічне запалення піднебінних мигдаликів, вони стають хронічним джерелом інфекції і не лише турбують пацієнта постійними болями в горлі та дискомфортом, але можуть скомпрометувати імунну систему і спричинити розвиток системного захворювання, одним із яких є група ревматичних захворювань. За таких обставин, коли шкода та ризики розвитку супутньої патології є вищими, аніж користь від наявності піднебінних мигдаликів, приймається рішення про проведення тонзилектомії, тобто їх видалення.

Симптоми та стани, при яких показаним є видалення піднебінних мигдаликів:

  • • хронічні тонзиліти (ангіни) спричинені бета-гемолітичним стрептококом, що підтверджено лабораторними тестами;
  • • ускладнені тонзиліти у вигляді паратонзилярних абсцесів;
  • • наявність у пацієнта серцево-судинної патології, хвороби нирок та суглобів, що дає підозру на розвиток ревматичних захворювань, в даному випадку піднебінні мигдалики виступають тригером прогресування хвороби.

Протипокази до проведення тонзилектомії:

Видалення мигдаликів не можна проводити у випадку вираженої серцево-судинної та легеневої патології, захворювань крові із порушенням її згортання, при онкологічних захворюваннях та цукровому діабеті із погано коригованою глікемією. В силу вдосконалення техніки проведення тонзилектомії та скорочення часу тривалості самої операції, ряд протипоказів є значно звуженим і тонзилектомію можна проводити дітям та особам старшого віку, якщо на це є чіткі показання і прогнозована користь видалення мигдаликів значно перевищує потенційні ризики тонзилектомії.

Особливості оперативного втручання при видаленні мигдаликів.

Зазвичай, проведення тонзилектомії не потребує госпіталізації і операція проводиться в амбулаторних умовах під місцевим знечуленням, а через кілька годин після операції, пацієнт може іти додому. Але перед тим як виконати тонзилектомію, проводиться ряд основних досліджень та тестів з метою виключення протипоказів. Тривалість процедури до 1 години, інколи 30- 40 хвилин, що залежить від об’єму втручання та наявності супутньої патології.

Реабілітаційний період після тонзилектомії.

Незважаючи на те, що пацієнт того ж дня може іти додому, все ж необхідним є дотримання режиму та рекомендацій лікаря. Оскільки, у ранньому післяопераційному періоді, у пацієнтів часто спостерігається виражений больовий синдром, слід приймати зазначені лікарем знеболюючі препарати. У день операції та протягом доби після тонзилектомії заборонено приймати їжу, лише через кілька годин після операції можна попити воду, невеликими ковтками та у невеликій кількості. Рекомендовано в подальшому та протягом приблизно 2-3-ох тижнів споживати їжу, яка б не чинила подразнюючого пливу на оперовану ділянку, а саме це вживання рідкої перетертої їжі, оптимальної температури, не занадто кислої/гострої/солоної, оскільки все це подразнює оперовану ділянку та спричиняє посилення болю і дискомфорту. Слід не забувати про рясне пиття, для того аби не пересушувати слизові оболонки.

Рутинне, профілактичне видалення піднебінних мигдаликів, як це було популярно у 50-х роках, не зберегло своєї актуальності тепер, оскільки операція також несе з собою певні ризики, найпоширенішими з яких є: кровотечі, нагноєння післяопераційної рани та інші. В сучасних умовах операція проводиться за строгими показаннями та за умов виключення протипоказів аби не нашкодити пацієнту.