Алергічні захворювання належать до одних з найбільш поширених патологій, уражаючи 15-35% населення різних країн. «Лідером» серед таких захворювань є кропив’янка (у тому числі її різновид – набряк Квінке), яка проявляється висипкою, що свербить, почервонінням шкіри та набряками. Вважають, що практично кожна людина в своєму житті має 1-2 епізоди кропив’янки, а до 5% людей (частіше – жінки віком понад 35 років) хворіють нею постійно чи періодично.
Кропив’янка поділяється за тривалістю перебігу на гостру, яка триває менше 6 тижнів, та хронічну – більше 6 тижнів.
Окрім того, кропив’янка класифікується наступним чином:
- Кропив’янка при дії фізичних факторів (холодова, теплова, компресійна, теплова, вібраційна, уртикарний дермографізм).
- Інші уртикарні порушення (аквагенна, холінергічна, контактна, викликана фізичним навантаженням).
Кропив’янка може виникати на фоні вогнищ хронічної інфекції ЛОР-органів, дихальних шляхів, захворювань травного каналу, жіночої статевої сфери. Велика увага приділяється зв’язку кропив’янки з гастритом, асоційованим з бактеріями Helicobacter pylori. Крім того, кропив’янка може бути асоційована з кандидозом, інвазіями паразитів, вірусами гепатитів В і С, хронічним аутоімунним тироїдитом.
Встановити етіологічний чинник хронічної кропив’янки можливо лише у 20–50% випадків. При цьому індукторами уртикарної висипки можуть бути різні групи алергенів, харчові добавки, які містять бензойну кислоту (тартразин), консерванти, що містять бутилгідроксианізол та бутилгідрокситолуен, лікарські препарати (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, нестероїдні протизапальні препарати) тощо.
Особливістю клініки кропив’янок є швидке виникнення і швидке зникнення пухирів (протягом 24 годин) без формування вторинних елементів. Висипка при кропив’янці може мати будь-яку локалізацію, включаючи волосисту частину голови, підошви, долоні.
Основна мета лікування кропив’янки – усунення всіх симптомів.
Терапевтичний підхід базується на:
- • ідентифікації та елімінації основних причин кропив’янки;
- • уникненні контакту з факторами, що спричиняють розвиток симптомів;
- • індукцію толерантності та/або використання фармакологічного лікування.
У 50% випадків захворювання супроводжується набряком Квінке.
Розпізнати хворих з набряками Квінке не складе труднощів – їх «видає» набрякле обличчя (щілиноподібні очі, губи, щоки). При набряку внутрішніх органів спостерігається біль, нудота, блювота.
Якщо набряк перейшов на мозкові оболонки, можливий головний біль, запаморочення, судоми, втрата свідомості. Набряк виникає досить швидко, здебільшого в ділянці губ, язика, повік. Випадки ураження язика та гортані – найбільш небезпечні.
Небезпека полягає в нестримності розвитку проявів: легка припухлість в лічені хвилини може придбати загрозливі масштаби.
Причини набряку:
- Гостра алергічна реакція на: продукти харчування, пилок рослин, шерсть тварин, укуси комах, пил, хімічні речовини.
- Реакція організму на деякі медичні препарати.
- Спадковий набряк – рідкісне генетичне захворювання, при якому алергічні реакції в організмі виникають через нестачу особливого білку.
При підозрі на виникнення ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) необхідно:
- Викликати швидку допомогу і за потреби отримати додаткові інструкції від диспетчера.
- Припинити контакт з алергеном (не торкатись рідини, не приймати ліки тощо).
- Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти постраждалого, при необхідності звільнити від зайвого одягу чи аксесуарів.
- На уражене місце можна накласти прохолоднй компрес та дати антигістамінний препарат для зменшення набряку.
У медичному центрі «Салютас» для Вас працює кваліфікований лікар алерголог, який завжди готовий допомогти Вам скорегувати алергічні реакції і навчитися жити без алергії.