Гіпертензивні церебральні кризи

Причини Гіпертензивні церебральні кризи

Гіпертензивний церебральний криз (ГЦК) – це гострий значний підйом артеріального тиску (АТ), що супроводжується клінічною симптоматикою ураження органів-мішеней і є вторинним стосовно гіпертензії. Головною особливістю кризу є підвищення АТ, зазвичай систолічного на 20-100 мм рт. ст., діастолічного – на 10–50 мм рт. ст.

Клінічні критерії діагностики ГЦК:

  • • розвиток церебральної симптоматики на тлі додаткового підйому АТ;
  • • поява виражених загальномозкових симптомів (біль голови, запаморочення, нудота, блювання тощо);
  • • значне погіршення загального стану хворого.

Типи порушень авторегуляції мозкового кровотоку:

  • • Перший полягає в тому, що при гострому значному підвищенні АТ мозкові (піальні) артерії відразу розширюються, тобто не здійснюється авторегуляторна реакція звуження судинної стінки у відповідь на зміни перфузійного тиску.
  • • При другому типі, який переважно зустрічається у випадку помірного підвищення АТ, піальні артерії реагують авторегуляторною реакцією звуження.

Види церебральних судинних кризів:

  • • загальні (загальномозкові, вегетативно-судинні порушення);
  • • регіонарні (каротидні, вертебрально-базилярні);
  • • змішані.

Існують 3 основних типи ГЦК:

  1. Гіперкінетичний – виникає переважно на ранніх стадіях АГ і характеризується вираженими вегетативно-судинними розладами, підвищенням систолічного АТ, зростанням серцевого викиду на тлі майже нормального периферичного опору судин. Характерне збільшення хвилинного об’єму серця.
  2. Гіпокінетичний – розвивається переважно на пізніших стадіях гіпертензії і супроводжується значним підвищенням діастолічного тиску, зниженням ударного і хвилинного об’єму крові, збільшенням периферичного опору судин.
  3. Еукінетичний – серцевий викид суттєво не змінюється, помірно збільшується систолічний та діастолічний тиск, периферичний опір судин. У клінічній картині провідними є загальномозкові симптоми.

Основними прояви ГЦК є – загальномозкові (значний біль голови, нудота, блювання) та розсіяні неврологічні симптоми (запаморочення, яке найчастіше має несистемний характер і виникає при різких рухах головою або поворотах голови).

Лікування:
  • • Поступове зниження АТ протягом кількох годин;
  • • госпіталізація не обов’язкова;
  • • прийом антигіпертензивних препаратів сублінгвально (каптоприл, клофелін чи ніфедипін), внутрішньом’язево (клофелін, дроперидол) або внутрівенно (ебрантил).

У разі появи у Вас ознак артеріальної гіпертензії рекомендовано звернутися до лікаря терапевта чи кардіолога для підбору ефективного антигіпертензивного середника. Пам’ятайте, що вчасна профілактика, краща будь-якого лікування, а особливо ГЦК.