Шизофренія — хронічна патологія, в основі розвитку якої лежать розлади розумової функції, сприйняття, а також емоційні порушення. Ця форма психічного розладу впливає як на фізичний стан людини, так і його професійну діяльність, соціальну активність.
Перші ознаки хвороби можуть з’явитися у віці 30 років. Справжня причина захворювання досі не встановлена. Учені виділяють лише ймовірні фактори, а саме:
- ● інфекційне походження;
- ● обтяжена спадковість;
- ● порушення розвитку нервової тканини;
- ● психологічні фактори;
- ● розлади нейротрансмісії.
Пусковим моментом у появі клінічних ознак шизофренії може стати зловживання наркотичними препаратами, тривалий вплив стресового фактору, вагітність, пологова діяльність.
Як виявляється
Запідозрити розвиток психічного розладу можна на підставі наступних ознак:
- ● марення;
- ● багатослівність з відсутнім сенсом, цілеспрямованістю мислення;
- ● галюцинація;
- ● зниження соціальної активності;
- ● депресія;
- ● відсутність інтересів;
- ● пригнічення емоційної сфери.
Для встановлення діагнозу шизофренії клінічні ознаки захворювання повинні бути присутніми протягом півроку. Крім того, період загострення повинен тривати близько 1-1,5 місяця.
Які можливі ускладнення
Прогресування захворювання може призвести до розвитку таких ускладнень, як:
- ● поява труднощів із самообслуговуванням, прийомом їжі, гігієною;
- ● розлад сну у вигляді безсоння, частих пробуджень у нічний час, що супроводжується наявністю головного болю, агресії, дратівливості;
- ● розлад когнітивних функцій, внаслідок чого людина втрачає здатність до аналізу, самокритики;
- ● зменшення тривалості життя в середньому на 10-15 років;
- ● поява нав’язливих думок, що може зашкодити, як хворому, так і оточенню;
- ● підвищення ризику самогубств (згідно зі статистичними даними, близько 10% хворих на шизофренію гинуть від власних рук);
- ● дезадаптація, десоціалізація, що з часом призводить до повного усунення від суспільного життя.
Діагностичні напрямки
Лікарі виділяють критерії, на підставі яких встановлюється діагноз шизофренії. До них відноситься:
- ● наявність маревних ідей;
- ● страх переслідування;
- ● завищення свого статусу, значущості або, навпаки, самоприниження;
- ● релігійне марення;
- ● галюцинації (слухові, тактильні, зорові);
- ● розлади функції мислення.
Крім цього, людина втрачає мотивацію, мету життя, у неї відсутня міміка, виразність мови. При розмові вона не дивиться в очі і може неправильно відповідати. Навіть у разі приємної ситуації людина не здатна відчувати задоволення, не може згадати хороші моменти з минулого.
Методи лікування
Завдання терапії полягає у досягненні наступних цілей:
- ● зниження частоти періодів загострень;
- ● соціалізація хворого;
- ● підвищення якості життя.
При призначенні лікарських засобів враховується алергічний анамнез пацієнта, наявність супутніх захворювань, а також тяжкість шизофренії. Лікування включає використання медикаментів та психосоціальних методів, що спрямовано на:
- ● стабілізацію психічного стану;
- ● підтримання досягнутого результату;
- ● профілактику нападів загострення.
Важливе місце у реабілітаційному процесі займає психологічна соціалізація хворого, яка здійснюється за допомогою проведення групових занять. Їхньою метою є відновлення навичок комунікації з оточуючими людьми.
Фахівці медичного центру Салютас готові надати кваліфіковану допомогу пацієнтам, як з гострими захворюваннями, так і з хронічною патологією, використовуючи сучасні методи діагностики та лікування.