Холецистит – це запальний процес, який локалізується в жовчному міхурі, що призводить до зміни властивостей жовчі, порушення роботи жовчних протоків, формування конкрементів. Захворювання може протікати у гострій формі або мати хронічний перебіг, від чого залежить вираженість клінічної симптоматики.
До найчастіших причин розвитку холециститу відносяться:
- ● порушення в дієті (зловживання жирними, смаженими, гострими стравами);
- ● інфекційне зараження жовчі, міхура;
- ● спадковий фактор, коли у близьких родичів було діагностовано хронічне запалення в протоках;
- ● дискінезія жовчних шляхів, що ускладнює виведення жовчі.
Як запідозрити?
Щоб вчасно звернутися до фахівця, необхідно знати основні прояви холециститу. До них відноситься:
- ● Больовий синдром. Біль локалізується в зоні правого підребер’я, іноді поширюється в область плеча, правої половини шиї. Біль може бути тягнучим або розпираючим, з’являтися після вживання жирної їжі.
- ● Підвищення температури тіла до 40 градусів, озноб, сильна пітливість, нездужання;
- ● Емоційна лабільність з нападами прискореного серцебиття, коливаннями артеріального тиску, дратівливістю.
Чим ускладнюється?
Наявність запального процесу у жовчному міхурі протягом тривалого часу може спровокувати появу таких ускладнень, як:
- ● холедохолітіаз, коли камінь перекриває жовчну протоку з розвитком механічної жовтяниці;
- ● зміна структури стінки жовчного міхура, що підвищує ризик перфорації (появи дефекту в стінці);
- ● холецистопанкреатит, коли запалення охоплює, в тому числі, підшлункову залозу;
- ● холангіт (ураження жовчної протоки запального характеру).
Методи діагностики
На консультації лікар насамперед проводить опитування пацієнта, в процесі якого дізнається про наявність скарг, характер симптомів, їхню вираженість, час появи. Після цього проводиться огляд з пальпацією черевної стінки, визначенням симптомів, які дозволяють запідозрити холецистит. З лабораторних, інструментальних методів використовуються наступні:
- ● загальноклінічний аналіз крові (зростання кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ);
- ● біохімічний аналіз (збільшення активності печінкових ферментів);
- ● УЗД органів черевної порожнини (для визначення розмірів жовчного міхура);
- ● холецистографія (рентгенологічне дослідження біліарної системи з контрастом);
- ● дуоденальне зондування (дозволяє здійснити забір жовчі для визначення флори, чутливості патогенних збудників до антибактеріальних препаратів).
Чим лікувати?
Лікувальна тактика при холециститі може мати консервативний або хірургічний напрям. Згідно зі статистичними відомостями, більш ніж у 90% випадків хронічного холециститу виявляються конкременти у жовчному міхурі. З огляду на цей факт, лікар у більшості випадків рекомендує проведення операції (видалення жовчного міхура).
Щодо безкам’яного холециститу, лікування патології проводиться в консервативній формі. Воно може включати:
- ● дієтичний режим харчування;
- ● фізіотерапевтичні процедури;
- ● медикаментозну підтримку (нестероїдні протизапальні засоби, спазмолітики, препарати для дезінтоксикації).
Профілактика
Зменшити ризик розвитку холециститу можна шляхом дотримання наступних рекомендацій:
- ● суворе дотримання дієти;
- ● дробовий характер харчування;
- ● обмеження впливу стресів, важкого фізичного навантаження;
- ● активна рухова позиція;
- ● відмова від алкоголю.
Крім цього, одним із пунктів профілактики є динамічне спостереження у фахівців. Звернутися за консультацією, пройти повне обстеження, а також лікування, можна в сучасному медичному центрі Salutas.