Алергія — специфічна реакція імунної системи організму, яка через певні порушення починає бачити шкідливі патогени у безпечних речовинах. Вона виникає стрімко і виражається неприємними симптомами. Подразники можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми (шерсть тварин, пилок рослин, холод, побутовий пил, лікарські засоби, певні продукти харчування, побутова хімія тощо). Батькам важливо знати симптоматику, вміти розрізняти прояви алергії, щоб мати змогу вчасно звернутися до спеціаліста. Діагностикою та лікуванням таких реакцій займається дитячий алерголог.
Поширені алергічні реакції
В кожному окремому випадку від подразника залежить характер та ступінь прояву алергічної реакції. Алергія у дітей протікає по-різному: симптоми з’являються на шкірі, проявляються з боку шлунково-кишкового тракту або дихальної системи. Чим менше дитина, тим складніше помітити реакцію на алергени, тому батькам потрібно бути надзвичайно уважними до будь-яких змін у стані малечі. Найчастіше це:
- • сухість, почервоніння, лущення шкіри, свербіж та висипи рожевого чи червоного кольору, що зливаються в широкі плями;
- • сльозотеча, почервоніння очей, свербіж у носі, чхання, закладеність носа, частий кашель, періодичні проблеми з диханням, свистяче дихання;
- • набряки окремих ділянок тіла або набряк Квінке;
- • здуття живота, кишкові коліки, рясні зригування після годування, блювота, діарея, в тому числі зі слизом, а також закрепи.
Алергічні реакції провокуються різними факторами, проте рідко супроводжуються підвищенням температури. Зазвичай прояви алергії у дитини з’являються одразу після контакту з пилком рослин, тваринами, певними напоями чи їжею, лікарськими засобами, побутовою хімією тощо.
Що робити батькам?
При підозрі на харчову алергію, бажано вести щоденник харчування дитини та фіксувати в ньому всі прийоми їжі та реакції на них. При появі затяжного риніту, почервоніння чи сльозоточивості очей у весняно-літній період слід записувати, які рослини квітнуть в цей час та ростуть на шляху дитини у садочок чи на прогулянку.
Важливо! При перших підозрах на алергічну реакцію у дитини батькам слід відкинути думки про самодіагностику, самолікування та призначення ліків без рекомендації спеціаліста. В цьому випадку краще записатися на прийом до педіатра, який за потреби підкаже, коли йти до алерголога.
Спеціаліст огляне маленького пацієнта, поставить питання батькам та для уточнення клінічної картини призначить лабораторну діагностику, зокрема, алергопроби, молекулярну діагностику чи аналіз крові на антитіла до алергенів. Своєчасне звернення до дитячого алерголога допомагає визначити причину неприємних симптомів, підібрати відповідне лікування та зменшити ризик повторних проявів.
Коли треба звернутися за невідкладною допомогою
Якщо у малечі з’явилися ознаки небезпечної для життя реакції, потрібно негайно викликати швидку. До таких проявів належить:
- • набряк горла, язика або губ;
- • кропив’янка, що поширилась по всьому тілу та супроводжується болем у животі та блювотою;
- • сильна задуха, утруднене дихання;
- • запаморочення, блідість, різка слабкість, втрата свідомості.
Лікарі стабілізують стан дитини, а лікар-алерголог призначить необхідну терапію. Тактика лікування залежить від виду алергії, віку дитини та особливостей перебігу захворювання. На жаль, найефективнішим методом лікування все ще залишається виключення будь-яких контактів хворого з подразником: уникнення їжі, тварин, рослин, пилу тощо. Дотримання рекомендацій лікаря й контроль контактів із підтвердженими алергенами допоможуть полегшити стан маленького пацієнта та покращити якість його життя.