Лейкемія, або лейкоз – злоякісне захворювання кровотворної системи, для якого характерне ураження кісткового мозку, порушення розвитку кровотворних клітин, що призводить до заміщення здорових лейкоцитарних клітин на патологічні. Для лейкемії характерне системне ураження кровоносної, лімфатичної системи організму. Хвороба діагностується як у дорослих, так і дітей, але для дитячого віку патологія є найбільш частим діагнозом.
Лейкемія починається з розмноження патологічних лейкоцитів, які мають велику тривалість життя і характеризуються швидким розмноженням. У міру прогресування захворювання аномальні лейкоцити поступово витісняють, в тому числі, тромбоцити, еритроцити, пригнічуючи нормальне кровотворення.
Причини хвороби
Серед факторів розвитку лейкемії слід виділити:
- • хромосомні хвороби (синдром Дауна, Клайнфельтера);
- • хвороби, пов’язані з імунодефіцитом;
- • онкогенні віруси;
- • обтяжену спадковість, коли у близьких родичів був діагностований рак крові;
- • хімічні канцерогени;
- • лікувальні препарати;
- • дим сигарет.
У пацієнтів, які пройшли курс хіміотерапії з приводу лікування злоякісних пухлин внутрішніх органів, може розвиватися вторинна лейкемія.
Клінічні ознаки і наслідки
У медицині виділяють гостру, хронічну форму хвороби. Гострий лейкоз частіше діагностується у дітей, характеризується швидким прогресуючим зростанням патологічних клітин, може проявлятися лімфобластною, мієлобластною, недиференційованою формою.
Що стосується хронічної лейкемії, вона часто діагностується у дорослих людей, особливо у тих, хто тривалий час піддавався дії іонізуючого опромінення. Для хвороби характерний повільний розвиток протягом 4-10 років, при цьому в крові циркулюють зрілі клітини, які не можуть виконувати свої функції.
На початковій стадії лейкемія має неспецифічні симптоми, а саме:
- • загальну слабкість;
- • погіршення апетиту;
- • блідість шкірних покривів;
- • зниження маси тіла;
- • гіпертермію до 40 градусів;
- • суглобовий біль;
- • озноб;
- • біль в кістках;
- • підвищену кровоточивість при пошкодженні слизових оболонок, часті синці.
Крім цього, спостерігається розростання тканини лімфовузлів шийної групи, пахвової, пахової, гепатомегалія, спленомегалія (збільшення розмірів печінки, селезінки). Пацієнт може помітити тривале збереження ознак стоматиту, виразкової ангіни, запалення ясен, навіть незважаючи на проведене лікування.
Нейролейкемія характеризується появою блювоти, інтенсивного головного болю, судом, больового синдрому в області хребта, порушення рухів, чутливості в кінцівках. У пацієнтів похилого віку може спостерігатися загрудинний біль, порушення серцевого ритму різної форми.
При хронічній лейкемії прояви захворювання з’являються поступово, тому пацієнт може зовсім не звертати увагу на слабо виражені симптоми. При прогресуванні захворювання спостерігається:
- • швидке виснаження організму;
- • збільшення внутрішніх органів;
- • розростання лімфоїдної тканини;
- • пневмонія;
- • гнійні ураження шкірних покривів.
Тяжкість захворювання полягає у високому ризику смертельного результату на будь-якій стадії лейкемії. Причиною різкого погіршення стану може стати масивна кровотеча, розрив селезінки, розвиток сепсису, перитоніту, ниркової та серцевої недостатності.
Діагностичні заходи
Щоб виявити лейкемію, потрібно провести повне обстеження організму. Воно включає:
- • загальноклінічний, біохімічний аналіз крові;
- • пункцію кісткового мозку;
- • біопсію лімфовузлів;
- • пункцію спинного мозку;
- • рентгенологічні дослідження;
- • трепанобіопсію;
- • ультразвукові дослідження;
- • комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію.
У більшості випадків захворювання виявляється випадково при проведенні профілактичних оглядів, в процесі яких досліджується аналіз крові. У ньому може бути виявлено зниження еритроцитів, тромбоцитів, зміни кількісного складу лейкоцитів.
Як лікувати?
Основний напрямок лікування – хіміотерапія, завдання якої полягає в досягненні тривалої ремісії, зменшенні вираженості клінічних симптомів, нормалізації показників крові. Як симптоматична терапія при лейкемії використовуються гемостатичні, антибактеріальні препарати, дезінтоксикаційна терапія, тромбоцитарна, лейкоцитарна маса.
Прогноз захворювання залежить від форми лейкозу. Якщо діагностувати захворювання на початковій стадії, можна досягти ремісії на довгі роки, тому не нехтуйте профілактичними оглядами і будьте здорові!