Еректильна дисфункція — відсутність здатності досягнення напруги статевого органа для здійснення повноцінного статевого акту. Розлад ерекції є не тільки фізичною проблемою, але й психоемоційною, адже страждає самооцінка чоловіка, знижується його впевненість, що супроводжується розвитком депресії, появою дратівливості та агресії.
Еректильні порушення можуть виникати внаслідок:
- ● захворювання серцево-судинної системи;
- ● впливу травматичного фактора на органи сечостатевої системи, хірургічного втручання на передміхурової залозі;
- ● порушень нервової регуляції;
- ● гормонального дисбалансу;
- ● вікових змін;
- ● запальної патології сечостатевого тракту (простатиту, уретриту);
- ● хронічного стресу;
- ● великих фізичних навантажень.
Однією з найчастіших причин еректильних розладів є психогенний чинник, а саме конфлікти зі статевим партнером, приниження з його боку, що призводить до невпевненості у собі, появи страху невдачі під час інтимної близькості. Крім того, причиною можуть стати беземоційні, занадто спокійні взаємини між партнерами, що призводить до появи «буденності» в сексі.
Як запідозрити
До ранніх клінічних ознак еректильної дисфункції відноситься:
- ● слабка ерекція в нічний, ранковий час;
- ● зниження лібідо (сексуального потягу до партнера);
- ● необхідність збільшення часу попередніх ласк до досягнення необхідної ерекції;
- ● зниження відчуттів, яскравості оргазму;
- ● передчасна еякуляція;
- ● відсутність ерекції у звичних позах під час сексу;
- ● збільшення проміжку між ерекціями, що необхідно для відновлення;
- ● зменшення кількості сперми, яка виділяється під час сексу.
При прогресуванні захворювання еректильна дисфункція проявляється відсутністю можливості досягнення напруженості статевого члена, що необхідно для здійснення інтимної близькості, нездатністю утримувати член у стані ерекції. Останньою стадією еректильних розладів вважається імпотенція.
Проблеми в інтимній сфері супроводжуються розвитком хронічного стресу, самозниженням, соціальною дезадаптацією, появою проблем з партнером, безпліддям, психічними порушеннями (появою суїцидальних думок).
Як діагностується
Діагностичні заходи включають:
- ● збирання анамнестичних даних з вивченням особливостей життя, професії, інтимного життя чоловіка;
- ● оцінка гормонального профілю, ліпідограми, визначення рівня глюкози в крові, пошук інфекційних збудників шляхом лабораторних аналізів;
- ● фармакологічний тест, який передбачає аналіз реакції фалосу на введення медикаментів у кавернозні тіла;
- ● дослідження неврологічних рефлексів;
- ● трансректальне УЗД передміхурової залози;
- ● доплерографія кровоносних судин члена;
- ● магнітно-резонансна томографія;
- ● біопсія тканин печеристих тіл.
Чим лікувати
Лікуванням еректильної дисфункції займається андролог, уролог, сексопатолог, психотерапевт. З лікувальною метою лікар може рекомендувати:
- ● інгібітори фосфодіестерази-5, які утримують тонус вен статевого органу, тим самим покращуючи і подовжуючи ерекцію;
- ● гормональні препарати;
- ● сеанси психотерапії;
- ● ЛОД-терапію, яка передбачає використання спеціальних пристроїв для створення вакууму в області кавернозних тіл статевого члена;
- ● хірургічне втручання в обсязі формування анастомозу між артеріями фалоса або фалопротезування;
- ● дотримання дієтичного раціону харчування;
- ● фізичні вправи, основне завдання яких полягає в покращенні кровообігу в області малого тазу, геніталії;
- ● масаж статевого члена, що дозволяє тонізувати кровоносні судини, покращити еректильну функцію.
До профілактичних заходів слід віднести збалансоване харчування, достатнє фізичне навантаження, відмову від алкоголю, куріння, наркотичних препаратів, а також своєчасне діагностування захворювань сечостатевої системи у чоловіка.
Для проведення діагностики та лікування можна звернутися до медичного центру Салютас, де використовується інноваційне обладнання та світові стандарти лікування.