Емоційний стан людини, безумовно, дуже важливий, а вплив емоцій на серце давно доведений. За даними досліджень саме після серйозних стресових подій та емоційного перевантаження, таких як серйозні природні катаклізми чи терористичні акти, зростає кількість госпіталізацій з приводу серцево-судинних захворювань.
За іншими даними у людини протягом 30 днів після смерті партнера кардіоваскулярний ризик збільшується вдвічі. Загалом вважають, що негативні емоції та особливо лють є предикторами у 3-4% гострих серцевих подій.
Відповідь на стресові чинники закладена нашим організмом з прадавніх часів, щоб вчасно реагувати на загрозливі життєві ситуації.
В такі моменти після аналізу ситуації головним мозком відбувається активація кори наднирникових залоз людини, що супроводжується викидом в кров гормонів цих залоз, а саме кортизолу, адреналіну та норадреналіну. Ці речовини підвищують частоту серцевих скорочень, підвищують пульс, підвищується споживання організмом кисню, мобілізуючи сили організму, щоб боротись з причиною стресу.
Поширеною реакцією на емоційне перенапруження є спазм периферичних судин, в такий спосіб збільшується кровотік в судинах головного мозку для покращення уваги та концентрації.
Це називається гострою стресовою реакцією. Така реакція організму є просто необхідною, якщо необхідно втекти від нападника, вберегти себе під час поєдинку, чи щоб наздогнати здобич на полюванні. З іншої сторони, якщо такі зміни відбуваються, коли людина просто перехвилювалась сидячи в офісі, такі зміни тиску і пульсу будуть невідповідними, адже не має потреби бігти чи стрибати. Від цього можуть страждати інші органи, в тому числі й серце, адже в коронарних судинах кровотік зменшується та розвивається стрес-індукована ішемія міокарду.
Гормони стресу впливають крім цього на ендотеліальну дисфункцію (зміни судинної стінки на мікроскопічному рівні), активацію тромбоцитів (клітин, що беруть участь в згортанні крові), запуск аритмій, запальні зміни).
Якщо ж організм людини піддається стресу часто і тривало (хронічний стрес), спостерігається накопичувальний ефект від постійно циркулюючих в крові гормонів стресу – розлади роботи нейроендокринного механізму та циркадного ритму. При цьому людина відчуває тривогу і безсоння, стає емоційно чутливою.
Є й непрямі механізми негативного впливу емоційного стресу на здоров‘я людини. Посттравматичний стресовий розлад, неприємності на робочому місці, травматичні події, сімейні труднощі, соціально-економічний статус, тривожність, депресія часто є причиною змін у нашому повсякденному житті. Люди почали вести сидячий спосіб життя, неправильно харчуватись, куритиі тому є більш схильними до депресивних станів.
Як наслідок гострого та хронічного стресу в перспективі зростає ризик гіпертонічної хвороби, гострого коронарного синдрому, кардіоміопатії Такоцубо, аритмій та раптової серцевої смерті.
Тому особливо актуальним в наш час є повноцінний відпочинок, фізична активність та альтернативні методи релаксації.
Бережіть своє здоров‘я, та вчасно звертайтеся за медичною допомогою до спеціалістів!